Сотки для обраних

Корабельний район Миколаєва. Праворуч – соснове урочище, ліворуч – пляж “Чайка” на березі Південного Бугу. Між ними розкинулася “зелена” територія, яка тільки з першого погляду здається загальнодоступною. Про те, що майже гектар землі тут приватизовано ще 2009 року, місцеві мешканці дізналися лише за десять років, коли на одній з ділянок почали викорчовувати дерева для початку будівництва.

Ласі шматочки землі на узбережжі за рішенням міськради під керівництвом мера Володимира Чайки отримали дуже цікаві люди. Серед них – дружина тодішнього начальника миколаївського міськуправління міліції Миколи Свєточева, родич колишнього головного архітектора Миколаєва Олександра Бондаря, брат глави Мішково-Погорілівської ОТГ Андрія Ботаніна та інші.

Вірогідно, аби сховати від громадськості неоднозначне рішення, депутати міськради проголосували за відчуження земельних ділянок у приватну власність “пакетом”. Проект рішення містив 125 пунктів, більшість з яких включили прямо під час пленарного засідання.

Землю біля лісу, яка за фактом належить держпідприємству “Миколаївське лісове господарство”, нарізали на дев’ять ділянок по вісім соток кожна і роздали під будівництво приватних будинків. Причому місцева влада зробила це без дозволу розпорядника, як повідомило керівництво лісництва у відповідь на наш запит.

Вигідне розташування – між лісом і річкою – збільшує не тільки кількість охочих роздобути цей райський куточок, а й вартість ділянки. Згідно з нормативно-грошовою оцінкою, 10 соток у такому ландшафті коштують 400-500 тисяч гривень. За нашими приблизними розрахунками, загалом Миколаївська міськрада роздала земель лісгоспу по вулиці Металургів майже на 3,5 мільйона гривень.

Тепер ділянки хочуть повернути. У грудні 2018-го – квітні 2019-го років, після публікацій у ЗМІ про підготовку ділянок до забудови, Миколаївська місцева прокуратура №2 ініціювала відкриття п’яти судових справ. Їх розгляд триває й досі.

Експерт із земельних питань Георгій Могильний стверджує, що повернути ділянки в державну власність цілком реально.

“Ліси з “доісторичних” часів закріплені за лісництвами як землекористувачами. Тож розпорядники повинні спочатку припинити право користування, а потім уже передавати ділянки новим власникам або користувачам. Якщо міськрада вкрала в лісництва, що буває часто, то повернути (у держвласність – Ред.) легко”, – сказав він.

Слова експерта підтверджує й те, що наприкінці квітня 2020-го р. одну з ділянок біля соснового урочища забрали у власника й передали у власність Миколаївської облдержадміністрації.

Утім, ще чотири ділянки в “зеленій зоні” чомусь узагалі не потрапили в поле зору правоохоронців. Однією з них володіє Інна Пеліпас – мати скандально відомого миколаївського підприємця Олексія Пеліпаса, який співпрацював з “авторитетним” бізнесменом Михайлом Тітовим (“Мультіком”). Раніше вона вже фігурувала в скандалі з незаконним відчуженням земельних ділянок в рекреаційній зоні “Маяк”, де отримала шматок соснового урочища. Однак завдяки увазі громадськості та ретельному контролю за діями правоохоронців і суддів десятки ділянок, зокрема й ту, яка належала Пеліпас, повернули державі.

Три сусідні ділянки від початку 2019 року належать підприємцю Володимиру Мазаєву. Згідно з реєстром юридичних осіб, він володіє кількома фірмами в Кривому Розі: одна спеціалізується на виробництві металевих конструкцій, а друга – на будівництві. Також йому належить ТОВ “Фрегат-2007” з основним видом діяльності “пасажирський морський транспорт” і сільськогосподарське ТОВ “Андрєєво Зоріно”.

До Мазаєва однією з ділянок володіла Інна Пеліпас, другою – депутатка Миколаївської міськради від “Опоблоку” Катерина Лазута – сестра дружини Олексія Пеліпаса.’

На запитання, чи співпрацює він із цим бізнесменом із неоднозначною репутацією, Владислав Мазаєв усміхнувся і зазначив, що “особисто не знайомий – тільки чув про нього”. Недоторканними залишилися і дві інші ділянки Мазаєва, розташовані за сто метрів від лісу на території зелених насаджень по вулиці Металургів – майже на березі річки. І це попри те, що на сусідню ділянку суд уже наклав арешт. Навіщо підприємцю п’ять земельних ділянок із цільовим призначенням “під будівництво житлового будинку та господарських споруд”, Володимир Мазаєв не відповів, а лише заперечив щодо кількості – “не може бути так багато”.

В’ячеслав Возний – також власник однієї з ділянок, розташованої біля соснового урочища. На відміну від пана Мазаєва, він фігурує в кримінальному провадженні – його 8 соток почала відсуджувати прокуратура. Він не розуміє, чому він має віддати державі придбану землю, а інших це чомусь не стосується.

“Чому прокуратура не діяла всі ці роки? Навіщо було чекати, поки ділянки по три рази перекуплять…”, – каже чоловік. Він також скаржиться на бездіяльність Миколаївського лісгоспу, який не розголошує інформацію про спірні та незаконно відчужені ділянки.

У відповідь у Миколаївському лісовому господарстві заявили, що не мають спеціалістів та накладок на карти для визначення приналежності земельних ділянок до земель лісового фонду – з 2016 року підприємство не отримує фінансування з бюджету.

Виходить, ніхто нічого не знає і ніхто не винен. Але питання залишається: чому прокуратура береться за повернення одних ділянок та ігнорує інші спірні землі? За версією правоохоронців, проблема у зміні власників земельних ділянок. Мовляв, змінюються, як рукавички, не встигаємо встежити. Це, однак, не завадило прокурорам відкрити провадження щодо передання в приватну власність 8 соток В’ячеслава Возного, хоча до нього в них було троє різних власників.

А тим часом замість зеленої галявини на ділянці зростає новобудова. Найімовірніше, така сама доля чекає на іншу територію.

Місцеві мешканці, які прогулюються тут по дорозі до пляжу або соснового урочища, зазначають, що такими темпами приватні подвір’я невдовзі перекриють прохід до річки, а згодом “поглинуть” і частину лісу. Але ж за законом, що пляж, що зелені зони – спільне надбання, яке не повинно ховатися за двометровими парканами.