Золота копанка

Видобуток корисних копалин – це бізнес, на якому держава та місцева влада втрачають мільйони гривень. Зате на ньому добре “нагрівають” руки спритні ділки. Сьогодні на Миколаївщині зареєстровано 19 родовищ піску, з яких офіційно розробляють лише сім. При цьому незаконних копанок за останні п’ять років екологи зафіксували шістнадцять і їхня кількість не зменшується. Принцип тут такий: замість однієї старої з’являється дві нові. Хто і скільки заробляє на цьому нелегальному бізнесі, і чому так відбувається, розбирався Центр.

Ціна питання – 23 мільйони

Микола Кулик – фермер, який обробляє орендовану землю в Миколаївському районі. У 2016 році на кількох орендованих ним ділянках почали рити пісок. Видобуток проводила приватна компанія “Кряж”, яка має спеціальний дозвіл на розробку піску Кам’янобальського родовища. Але площа, на якій фірма могла працювати, була обмежена трьома сусідніми гектарами. Вибравши пісок у себе, компанія “залізла” на приватні ділянки людей.

– Приїхавши туди 2017 року, я побачив, що земельна ділянка була зайнята: приватне підприємство “Кряж” зняло родючий шар землі. Тоді я написав заяву до Служби безпеки України. У СБУ розглянули і передали її до Головного слідчого управління поліції. Було порушено три кримінальні провадження, – згадує фермер.

Під час досудового слідства, яке тривало майже два роки, було встановлено, що своїми діями приватне підприємство на площі 9 га незаконно видобуло 314 тис. т піску, чим завдало збитків державі та селянам на 23 млн грн.

За словами Кулика, незважаючи на заборону, фірма і зараз продовжує працювати в кар’єрі, тільки ретельно приховуючи це.

– Вони працюють так. Стоїть одна машина на в’їзді в Кір’яківку і дивиться. Якщо їде якась машина, і вони її не знають, то одразу телефонують і техніка швиденько звідси виїжджає …. На сьогоднішній день ми бачимо, що видобуток ведеться. Державі завдається матеріальна шкода, але на підприємстві доводять, що вони нічого не роблять, – каже фермер, ілюструючи свої слова відеофрагментами, які особисто зняв на телефон.

На відео добре видно, що в Кам’янобальському кар’єрі працює техніка.

Центр вирішив перевірити, чи так це. Для цього в один із днів ми приїхали на кар’єр і побачили в ньому і навколо нього техніку: кран, бульдозер і автомобілі. Щоправда, пісок ніхто не вивозив, але склалося враження, що перед нашим приїздом робота тут просто кипіла. Про це свідчили свіжі сліди від вантажівок, які вели в кар’єр. Враховуючи, що вночі пройшов дощ, залишити їх раніше не могли.

Однак директор підприємства Олексій Желницький роботу кар’єра заперечував.

– Ми вже давно не працюємо, – безапеляційно заявив він.

Минулого року кримінальне провадження в цій справі нарешті закінчили й передали до суду. Але це – рідкісний виняток для нелегального бізнесу, що розквітнув на Миколаївщині.

Замість котеджів смітник

Показовий приклад – незаконний кар’єр поблизу Каравелового.

Виритий ще 2015-го, відтоді він працює без перерви. Нині його площа становить 7 га, а глибина – щонайменше 10 м. Масштаби видобутку піску вражають – ця нелегальна копанка більша за законний Кам’янобальський кар’єр. Від такої активності ділків особливо страждають місцеві жителі.

– Нам просто ніде жити… Він нам обіцяв: “Я котеджі в Каравеловому збудую і переселю вас, але так і немає нічого. Тепер нам ні газу, ні води, ні хліба – нічого не можна привезти, – скаржиться журналістам місцева жителька Тетяна Стахова.

Вона з рідними та ще кілька родин живуть у безпосередній близькості від незаконного кар’єру.

Мало того, що в цій копанці незаконно видобувають пісок, сюди ще й звозять сміття з усього міста. Це обурює людей найбільше.

– Ми стоїмо на території, засипаній сміттям, а зверху – земля. На якій підставі тут звалище? Тут ішов прийом, табличка стояла “Прийом сміття”. Далі балка йде, яка повністю засипана сміттям. Тут і будівельне сміття, і пестициди, і добрива, і побутова хімія, і кістки, і кістяки корів, тут все, – з обуренням розповідає ще одна місцева – Любов Кабаненко.

За роботою незаконного кар’єру стоїть підприємець Олексій Леонтович, хоча сам він стверджує, що до його роботи не причетний. Разом із родичами він є власником земельних ділянок, на яких розкинувся кар’єр. У розмові з журналістами бізнесмен стверджує, що віддає пісок безкоштовно.

– Проводяться земельні роботи, риють котлован, піщаний ґрунт віддають машинам безоплатно, ми беремо тільки за навантаження. Проводить роботи тут підприємець Будько. На сьогодні законність – незаконність розглядає Вітовський районний суд, через місяць буде рішення. Якщо законно – значить, буде далі продовжуватися, якщо незаконно – значить, я відповім, – каже Леонтович журналістам.

Наш Центр не вперше стикається з Леонтовичем. У 2014 році ми розповідали про роботу іншого його незаконного кар’єра. Тоді Леонтович носив прізвище Сафелкін, а свою діяльність поза правовим полем пояснював труднощами з отриманням дозволів і жадібністю місцевих чиновників.

Того разу підприємець обіцяв легалізувати незаконний бізнес.

-Можливо, десь, колись отримаємо якийсь дозвіл, – обіцяв тоді він.

Але за шість років майже нічого не змінилося: хіба що Сафелкін став Леонтовичем, але видобувати пісок без дозволів не припинив. Тільки вже в іншому кар’єрі, який вирив неподалік від першого. Масштаб операції теж зріс. Активіст громадської організації “Антикорупційна ініціатива” Володимир Байленко здогадується про секрет успіху Леонтовича-Сафелкіна.

– Без сприяння правоохоронних органів та місцевих органів влади він би не зміг копнути навіть лопатою, – переконаний Байленко.

Активісти цієї організації вже шість років борються з незаконними кар’єрами на Миколаївщині, але перемогти цю напасть не можуть. Йдеться про великі гроші. Експерти оцінюють обсяг чорного ринку піску на Миколаївщині в 12-14 млн грн на рік.

Якщо додати сюди ринок вивезення сміття, яким активно заповнюються нелегальні кар’єри, то це ще кілька мільйонів. Держава і місцева влада не отримують податки, природі завдається серйозна шкода.

– Працюємо дуже щільно, але значних результатів удалося досягти тільки в одному випадку, коли був закритий і припинив свою діяльність Калинівський нелегальний кар’єр. Решта ж із частотою півроку, трьох місяців знову починають працювати. Ми знову подаємо запити до правоохоронних органів, вони нам відповідають, що порушили, але кар’єри продовжують працювати, – з гіркотою каже Байленко.

Просто і сердито, а ще й вигідно

Центр поспілкувався з менеджерами кількох офіційних піщаних кар’єрів поблизу Миколаєва та з’ясував, що щонайменше половина ринку піску перебуває в тіні. Причин кілька. Фірми, які працюють на ринку легально, платять податки, що автоматично підвищує собівартість їхньої продукції. Крім того, “офіційний” пісок збагачений, високої якості, що додатково збільшує ціну. Його купують великими партіями тільки великі будівельні підприємства, для яких якість піску має значення. А дрібні приватники та бюджетні установи законні кар’єри обходять стороною.

За словами директора одного з легальних кар’єрів, який попросив про анонімність, посередники використовують документи законних кар’єрів, коли продають пісок бюджетним установам. Так вони легалізують дешевий пісок, куплений у копанках. Серед найбільших нелегальних конкурентів керівники фірм назвали якраз кар’єр у Коларівці, що нині носить назву Каравелове.

Масштабна копанка торгує незаконним піском, не криючись. Набираємо телефон, знайдений в інтернеті. У розмові молодий чоловік не приховує, що пісок із Каравелового. На уточнення, чи є на нього документи, відповідає, що ні. І пояснює, що кар’єр неофіційний. Пісок з офіційно працюючого кар’єра він привезти може, але це обійдеться значно дорожче.

Дзвінки іншим торговцям підтверджують: більшість продавців пропонували нам пісок саме з Каравелівського кар’єру, якого офіційно не існує.

Ми об’їхали ще кілька великих піщаних копанок, про діяльність яких нам стало відомо. На Галицинівському та Калинівському кар’єрах удень тихо.

А ось на Тернівському, розташованому на виїзді з Миколаєва, поблизу об’їзної, ми помітили два автомобілі, в які кілька кремезних хлопців завантажували пісок лопатами. Побачивши наш квадрокоптер, нелегали покидали своє знаряддя і кинулися навтьоки.

Зате в Каравелівському кар’єрі від нас ніхто не ховався. Тут пісок добували бульдозером. Своєї черги чекали сім ЗІЛів і КАМАЗ.

Як з’ясував Центр, вартість тонни піску в нелегальному кар’єрі – 100 грн. У середньому машина бере 5 тонн піску – на 500 грн. За нашими підрахунками, на день тут проходить близько 60 машин, які вибирають піску на 30 тис. грн. Щомісячний дохід власника незаконного кар’єру становить щонайменше 700 тис. грн, які не оподатковуються жодними податками.

Причому, якщо в Кам’янобальському кар’єрі, за результатами офіційної експертизи, було вибрано 314 тис. т піску, то в Каравелівському навіть неозброєним оком видно, що в кілька разів більше (сам кар’єр глибший). А значить і збиток державі обчислюється іншими цифрами.

Потрібний пісок і даремний асфальт

Ми помітили, що останнім часом видобуток піску в Каравелівському кар’єрі активізувався. Роботи йдуть повним ходом. Куди ж везуть стільки піску? Приїхали на кар’єр дізнатися причину, але розмови не вийшло. Директора Леонтовича на місці не було, а охоронець був неговіркий.

Нічого від нього не добившись, Центр зупинив першу-ліпшу машину, яка виїжджала з кар’єра, заповнена піском.

На запитання, адресоване водієві, мовляв, куди везе пісок, той відповів, не особливо приховуючи, що для комунальних послуг. Тоді ми уточнили, чи не на плитку, і водій підтвердив наше припущення.

Слід зазначити, що з минулого року в Миколаєві активно запрацювали фірми, які укладають плитку за кошти міського бюджету. Ми спробували простежити за машиною, що везла комунальний пісок, але помітивши за собою “хвіст”, водій спершу зупинився, а потім кинувся в невідомому напрямку ледь помітними стежками.

Центр розпитав робітників фірм, які стелили плитку, звідки в них пісок. Ті не приховували, що він із Каравелівського кар’єру.

Зв’язок між незаконною копанкою і компаніями, які виконують роботи на міські гроші, підтверджує ще один факт. Адже заробляти можна не тільки на піску. Під час зйомок у кар’єрі ми звернули увагу на величезну купу старого асфальту, яка височіла на в’їзді-виїзді. Ще місяць тому цього мотлоху тут не було. Звідки він?

Логіка підказує, що перед тим, як класти плитку, з міських вулиць знімають шар старого асфальту, який треба десь утилізувати. Таких відходів – десятки тонн. Ми запитали директора і власника компанії “Екотоптранс” Ірину Чорноус, яка виконує роботи з благоустрою, звідки вони беруть пісок і куди дівають старий асфальт. Але розмови не вийшло.

• Що стосується піску, то все є в документах. З приводу асфальту, куди нам каже департамент – туди його і возимо,- безапеляційно повідомила бізнесвумен.

Але конкретизувати при цьому нічого не стала.

Центр подав до КП “Елу автодоріг” запит, у якому просив пояснити, як утилізується старий асфальт? На підприємстві Центру відповіли, що відходи від фрезерування старого асфальту (асфальтна крихта) не утилізуються, а? згідно з рішенням Миколаївської міськради? здаються на це підприємство, яке їх зберігає і реалізовує. Усе тому, що старий асфальт можна вдруге використовувати на ремонті доріг. Так, за 2017-18 рр. комунальне підприємство реалізувало асфальтної крихти на 1,9 млн. грн. До міського бюджету було перераховано 318 тис. грн.

Виходить, що підприємства, які займаються благоустроєм міських вулиць, беруть пісок на незаконному кар’єрі, а асфальтну крихту, яку можна використовувати повторно, викидають?

Щоб розібратися в цьому питанні, ми подали до департаменту ЖКГ – замовника робіт – запит. Нас цікавило, де беруть пісок фірми, що стелять плитку, і куди дівають старий асфальт? Утім, відповіді на момент виходу матеріалу так і не отримали.

Не надто були налаштовані на спілкування і правоохоронці з екологами. Так, у поліції на запит Центру повідомили, що за останні п’ять років за фактом незаконного видобутку піску було зареєстровано 48 кримінальних проваджень, 43 з яких уже закрили. До суду потрапили тільки 2 провадження і стільки ж осіб притягнули до кримінальної відповідальності. На прохання прокоментувати факт активної діяльності незаконного Каравелівського кар’єру поліцейські відповіли відмовою.

Так само не захотіли нічого коментувати в Держекоінспекції, обмежившись письмовою відповіддю. За інформацією екологів, з 2015 р. вони виявили в області 16 незаконних піщаних кар’єрів, склавши 45 протоколів на загальну суму 715 тис. грн. При цьому незаконний кар’єр у Каравеловому екологи, здається, впритул не “бачать”. Після неодноразових скарг місцевих жителів вони нарешті наклали штрафні санкції на підприємця, який формально веде земляні роботи в Каравеловому, але той оскаржує їх у суді.

Проблемою незаконного видобутку корисних копалин на Миколаївщині нещодавно перейнялися в Києві. У лютому в регіони розіслали доручення розібратися з незаконними кар’єрами і доповісти. Але місцевим чиновникам не звикати: видавши грізні розпорядження і створивши спільну міжвідомчу комісію, всі заспокоїлися і повернулися до своїх справ. А незаконні копачі – до своїх.