Багаті родичі бідної судді

 

Українські судді давно стали символом небідного, часто – дуже заможного життя. Їхні декларації можуть здивувати як достатком нерухомості, так і повною її відсутністю. Усе тому, що в суддів є родичі, на яких зручно записувати всі свої активи. Офіційно служителі Феміди – звичайні люди, без власного житла та авто, зі скромними доходами. Але якщо поглянути на їхні соцмережі, – відкривається зовсім інше життя з дорогими курортами, елітною нерухомістю та незареєстрованим бізнесом.

Без власного кута

У листопаді минулого року мешканець Миколаєва Олександр Гречаний звернувся в житловий відділ міської ради з проханням надати його родині комунальну квартиру. Сім’я Гречаних у складі з чотирьох осіб просила житло в центрі Миколаєва – на вулиці Набережній, – квартиру на 18 квадратів, якої потребують він, його дружина, суддя Центрального районного суду Світлана Гречана, і їхні двоє дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На підтвердження відсутності власного житла Олександр Гречаний вказав, що прописаний у гуртожитку миколаївської філії університету культури.

Членів громадської комісії з житлових питань, яка розподіляє комунальні квартири, здивувало, що чоловік просив не просто видати йому житло, а вказав, яку саме квартиру він хоче.

“Квартиру виносили з голосу й повідомляли, що людина (Олександр Гречаний – Ред.) нібито її сама знайшла. На запитання “Яким чином?”, – ніхто не відповів. Таке було кілька разів, коли про квартиру, що звільнилася, ми дізнавалися від претендентів – зазвичай від поліції та ЖЕКів. Цього разу було незрозуміло, чи знав квартирний відділ про цю квартиру, чи дізнався тільки після заяви”, – каже депутатка міськради Світлана Таранова, яка входить до складу комісії.

Тоді виділення комунального житла Гречаному комісія не підтримала. Це питання виносили на розгляд депутатів і громадських діячів ще кілька разів. І, нарешті, в січні цього року члени комісії ухвалили позитивне рішення. Шістьма голосами вони підтримали “розподіл квартири в центрі міста за родиною Олександра Гречаного”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Остаточне рішення в питанні виділення комунальної квартири має ухвалити виконавчий комітет міськради. Зазвичай члени виконкому погоджуються з рекомендацією комісії.

Життя напоказ

Олександр Гречаний, який звернувся в житловий відділ, є працівником обласного управління МВС – зараз він працює в експертно-криміналістичному центрі, а раніше очолював відділ в управлінні у боротьбі з організованою злочинністю. Його дружина Світлана Гречана працює суддею Центрального районного суду Миколаєва.

Невже сім’я судді та співробітника МВС дійсно потребує безкоштовного комунального житла?

Протягом шести років після введення обов’язкового електронного декларування суддя Центрального райсуду Світлана Гречана справно подавала свої декларації про доходи. У жодній із них будь-якої інформації про її житло не було. Не декларував місце проживання і її чоловік Олександр.

Дві невеликі земельні ділянки та автомобільний причіп – це все, що нажило подружжя правоохоронців за роки спільного життя, якщо вірити їхнім деклараціям. Під час розслідування Центр з’ясував, що члени сім’ї Гречаних володіють дорогою та елітною нерухомістю, якою користуються самі декларанти.

15-річна дочка судді Уляна Гречана активно ділиться особистими фото в соціальних мережах. На її Інстаграм-сторінці можна знайти знімки з відпочинку в Парижі, Шарм-ель-Шейху, Барселоні та Каннах.

Однак увагу Центру привернула квартира, в якій Уляна Гречана часто робила світлини та знімала відео. Адже це дасть змогу дати відповідь на запитання, де ж насправді мешкають Гречані та чи справді вони потребують комунальної квартири.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Так, на задніх планах фотографій у соцмережах було видно будівлю Миколаївської ОДА, розташовану на вулиці Адміральській, а на фото, зроблених в іншій частині квартири, помітно дах міського центру зайнятості, який розташований на вулиці Шнеєрсона. Під цю локацію підходить одна з найдорожчих новобудов у Миколаєві – житловий комплекс “Адмірал”. Дівчина регулярно публікувала фото і відео з двору цього житлового комплексу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уперше фото в соцмережах із квартири в ЖК “Адмірал” Уляна Гречана опублікувала ще 2016 року. Однак витяг з Єдиного реєстру нерухомого майна засвідчив, що це житло не належить жодному з членів їхньої родини. У жовтні минулого року власницею трикімнатної квартири на 161,6 квадратів стала така собі 68-річна мешканка Миколаєва Фріда Кринціленко. Під час візиту Центру до цієї квартири двері відчинила молода дівчина, яка сказала, що Світлана Гречана тут не мешкає.

“Я купила в неї квартиру кілька місяців тому”, – повідомила нова власниця дорогого житла.

В елітному ЖК “Адмірал” наразі триває будівництво двох секцій будинку. На одному із сайтів із продажу квартир повідомляється, що вартість трикімнатної квартири з аналогічною площею в цьому житловому комплексі стартує від 3,8 мільйона гривень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У коментарі Центру Світлана Гречана підтвердила, що проживала в квартирі в дорогій новобудові. На запитання журналіста щодо відсутності цього житла в її деклараціях суддя запевнила, що вказувала його:

“А навіщо ви мені ці запитання ставите? НАЗК отримує щороку мою декларацію, в якій я чітко повідомляю, де проживаю. Правильніше було б вам вивчити декларацію мою і якщо там є непозначені якісь мої графи, – ставте запитання, і я вам відповім”, – сказала Гречана.

Її чоловік Олександр розповів журналістам, що квартира належала його батьку Юрію, проте не так давно він продав її, тому тепер їхня сім’я залишилася без житла і дуже потребує безоплатної комунальної квартири. Відсутність інформації про квартиру, в якій вони проживали кілька років, Гречаний пояснив тим, що не знав про необхідність вказувати її.

Однак у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК – Ред.) пояснюють, що декларанти зобов’язані зазначати в своїх деклараціях про доходи все майно, яким вони користуються на різних правах.

“Закон передбачає обов’язок зазначати в декларації всі об’єкти, що належать суб’єкту декларування або членам їхньої сім’ї на праві користування. Відповідно до вимог Закону суб’єкт декларування повинен задекларувати всі об’єкти нерухомості незалежно від їхньої вартості, що належать йому на праві власності, перебувають у нього на праві оренди або іншого права користування станом на останній день звітного періоду”, – йдеться у роз’ясненнях НАЗК.

Дача – не бізнес

Олександр Гречаний і сам полюбляє ділитися своїми фото в соцмережах. Наприкінці 2017 року в своєму акаунті в Фейсбук він опублікував фотографії з будівництва. Будинок, зображений на фото, привернув увагу Центру, оскільки в деклараціях подружжя Гречаних інформації про будівництво будь-якого об’єкта також не було. Тоді репортери Центру стали шукати будову, схожу на ту, що засвітилася на фото чоловіка судді.

 

Згідно з декларацією Олександра Гречаного за минулий рік, з 2012 року він володіє двома земельними ділянками – d Миколаєві та в селі Баловному Новоодеського району.

Пошук у соцмережі Інстаграм за міткою “Баловне” привів Центр на акаунт у соцмережі, підписаний “На Дачу”. На фото, опублікованих у ньому, зображені такі ж дерев’яні будинки, які є на фото Олександра Гречаного. На них також видно і примітну водонапірну вежу, яка більше схожа на сторожову вишку.

 

Виявилося, що цей будинок – котедж у заміському комплексі, який його власники назвали “На Дачу”. Він розташований на березі річки в селі Баловному за 15 хвилин від Миколаєва.

Заміський комплекс містить в собі два котеджі з дерев’яного зрубу і велику ландшафтну зону на березі річки. Як сказано в оголошенні, відпочивальники тут можуть насолодитися чаном із карпатськими травами, скористатися мангалами, відпочити в затишних альтанках і покататися на квадроциклах.

 

Зателефонувавши за номером, вказаним на сторінці “На Дачу” як контактний, слухавку підняв чоловік, який представився Олександром. Він розповів, що вартість оренди котеджів варіюється від 1000 або 1500 гривень на добу. За чан і екстремальну прогулянку на квадроциклах відпочивальникам доведеться платити окремо.

Зазначимо, що в котеджів, як і двох земельних ділянок під ними, різні власники. Будиночок на 247 квадратів і земельну ділянку під ним оформлено на рідного брата Олександра Гречаного, Сергія. Другий будинок, менший, площею 105 квадратів, як і земельна ділянка, на якій він розташований, належать батькові Олександра, Юрію Гречаному.

У Держреєстрі речових прав на нерухоме майно повідомляють, що котеджі оформлено як дачні будинки – у разі здачі цих об’єктів в оренду їхні власники мають платити податки.

У реєстрі юридичних осіб інформація про бізнес від здачі котеджів в оренду в родичів Гречаних теж відсутня. Батько і брат Олександра Гречаного зареєстровані як фізособи-підприємці, однак, згідно з єдиним держреєстром фізичних та юридичних осіб, займаються торгівлею. Інформації про розміщення або надання готельних послуг серед їхніх видів діяльності як підприємців немає.

Родичі Світлани та Олександра Гречаних не оформили заміський комплекс як бізнес і, отже, не платять податки від здачі комплексу в оренду. Те, що бізнес не оформили, підтвердив і Олександр Гречаний. За його словами, через продаж квартири в ЖК “Адмірал” він змушений зараз жити в одному з котеджів, про який у деклараціях подружжя також немає жодного слова.

На запитання журналіста Центру про заміський комплекс суддя Світлана Гречана заявила:

“Я не маю відношення до жодних комплексів! У тому числі й заміських!” – відрізала суддя.

Багатства сім’ї

Центр звернувся до миколаївських агентств з оцінки нерухомості, щоб вони оцінили, скільки може коштувати заміський комплекс сім’ї Гречаних. Аналізуючи доступні в Інстаграм фото комплексу, а також його опис, який опублікували власники “На Дачу”, рієлтор дійшов висновку, що один котедж, оздоблений натуральним каменем і деревом, може коштувати близько 300 тисяч доларів – понад 7 мільйонів гривень.

За його словами, це – мінімальна вартість одного котеджу на 240 квадратів, без урахування вартості земельної ділянки. Другий котедж, площею 105 квадратів, може коштувати близько 150 тисяч доларів – понад 3,5 мільйона гривень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідки у родичів судді та співробітника МВС кошти на будівництво такого дорогого заміського комплексу? Олександр Гречаний пояснює статки сім’ї доходами, отриманими від бізнесу.

“Мої кошти там під час будівництва не використовували, тому що в мене немає доходів таких. Але я там допомагаю, працюю. У них (родичів – Ред.) бізнес і доходи, напевно, дозволяють. У них у Коблевому був бізнес років п’ять, був ресторан. Брат, може, в Коблевому заробив. У батьків є теж у Первомайську кафе і ресторан, тому, може, вони там заробили”, – розповів чоловік судді.

Згідно з даними фіскальної служби, брат співробітника МВС Сергій Гречаний з 2012 року є підприємцем другої групи, а значить, його річний дохід не може перевищувати 1,5 мільйона гривень на рік.

Щоб побудувати оформлений на нього котедж у 240 квадратів, братові Гречаного довелося б старанно працювати майже п’ять років, не витрачаючи водночас жодної копійки на свої побутові потреби.

Однак заміський комплекс – далеко не єдина нерухомість родичів Гречаних. Мама судді, Галина Бондар, згідно з документами, поданими Світланою Гречаною до Вищої кваліфікаційної комісії суддів у 2018 році, є пенсіонеркою і не займається бізнесом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При цьому вона володіє чотирма квартирами і будинком у Миколаєві, а також орендує в місті дві земельні ділянки.

За даними реєстру нерухомого майна, батькові Олександра Гречаного Юрію, крім дачного будиночка в Баловному та земельної ділянки, належать три будинки в Первомайську, а ще одну велику земельну ділянку площею 2,5 гектара він орендує в Первомайському районі. Брату Олександра Гречаного Сергію належить ще один будинок у Миколаєві.

Свої люди в комісії

19 січня на Водохреща у заміському комплексі сім’ї Гречаних “На Дачу” відпочивала компанія популярних миколаївських блогерів, які транслювали свій відпочинок у соцмережі Інстаграм.

На розміщеному відео Олександр Гречаний пропонує гостям напої та частування, а також допомагає в розміщенні. Однак куди цікавішою виявилася компанія, яка його супроводжувала.

На відео, знятих блогерами, зображений Сергій Войтович. Він очолює житловий відділ Миколаївської міськради – той самий підрозділ мерії, який займається розподілом комунальних квартир. Також “На Дачі” Войтовича і Гречаного супроводжував Дмитро Попов – начальник відділу транспорту міської ради.

 

Попов за сумісництвом входить до складу громадської комісії з житлових питань. Центр отримав копію протоколу засідання комісії, на якій питання про виділення квартири Гречаним було підтримано. У ньому йдеться, що Дмитро Попов проголосував за виділення житла родині Гречаних.

Журналісти звернулися до Сергія Войтовича. Чиновник відмовився коментувати своє знайомство з Гречаним, а також заперечив свою участь у пошуку та виділенні квартири.

Допомогу Войтовича заперечує й Олександр Гречаний. За його словами, про вільне комунальне житло він дізнався зі своїх джерел, але зазначив, що це джерело – не його колишній колега Войтович.

Провалена реформа

На посаду судді в Центральний районний суд Миколаєва Світлану Гречану призначили 2008 року. У її досьє, поданому до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, ідеться про те, що до цього вона працювала юристом у кількох миколаївських підприємствах і лікарні. Останнім місцем її роботи, до призначення в суд, був акціонерний банк “Південний”, де майбутня суддя обіймала посаду начальника юридичного відділу.

У 2015 році Постановою Верховної Ради Гречану було обрано суддею Центрального районного суду безстроково.

У грудні минулого року щодо Світлани Гречаної у Вищій раді правосуддя були відкрито дві дисциплінарні справи за заявою миколаївської адвокатки Вікторії Радкевич та її підзахисного. Вони вказали, що суддя відмовила їм у доступі до правосуддя, навмисне і безпідставно затягувала процес ухвалення рішень.

Вікторія Радкевич розповіла Центру, що вважає ставлення судді до неї як адвоката упередженим. За її словами, суддя відмовляє їй у клопотаннях, а деякі судові засідання проводила за її відсутності, без виклику до суду. Скарги до Вищої ради правосуддя адвокатка вважає крайнім заходом, якого довелося вжити, щоб мати можливість повноцінно захищати своїх клієнтів.

Сама Гречана пояснила ВРП, що в період розгляду справ щодо підзахисного адвоката Радкевич вона займалася великим обсягом роботи, а через тимчасову непрацездатність секретаря вона не змогла опрацювати справу і здати її в канцелярію суду. Суддя зазначила, що про письмові звернення адвоката їй не було відомо.

Яку відповідальність понесе суддя в результаті розгляду її дисциплінарної справи, залежить від рішення Вищої ради правосуддя. Однак адвокат Радкевич припускає, що серйозного покарання їй не загрожує.

Як відомо, після Революції Гідності в Україні стартувала судова реформа, яка мала повністю перезапустити всю систему, позбавивши суспільство недобросовісних і корумпованих суддів. У рамках реформи було запущено процес переатестації суддів, їхні співбесіди з українськими та міжнародними експертами, а також ретельні перевірки декларацій і майна служителів Феміди.

Однак Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка у 2018 році “ретельно” аналізувала роботу судді Світлани Гречаної, дійшла висновку, що її декларації про доходи повністю відповідають її майновому стану.

Комісія не звернула уваги на те, що суддя впродовж кількох років у своїх деклараціях не вказувала жодного житла, тоді як її мати-пенсіонерка володіє нескромним переліком нерухомості. У ВККС також не помітили, що родичі її чоловіка Олександра Гречаного володіють елітною, дуже дорогою нерухомістю, яка очевидно не відповідає їхнім доходам.

Юрист Центру демократії та верховенства права Іван П’ятак каже, що судова реформа в Україні не змогла досягти своєї головної мети, тож можна говорити про те, що реформа не відбулася взагалі.

“Оцінку результатів судової реформи можна побачити на основі соціологічних досліджень рівня довіри до судової системи. На жаль, згідно з останніми дослідженнями, рівень недовіри до судів становить 73%. Більше українці не довіряють лише російським ЗМІ”, – каже експерт.

Він зазначає, що результати роботи ВККС також невтішні. Дуже мало суддів звільнили за результатами кваліфікаційного оцінювання. За словами П’ятака, у відкритих джерелах є інформація про ймовірну недоброчесність 1360 українських служителів Феміди.

Після реформування судової системи українці очікували отримати по-справжньому чесне і справедливе правосуддя, прозору систему, якій могли б повністю довіряти. Однак через роки цього так і не сталося – судді та їхні сім’ї продовжують ставати багатшими, примудряючись приховувати від громадськості свої статки, чим ще більше підривають довіру до однієї з основних гілок влади.