На голці показників

 

Наркотики – отрута, що руйнує здоров’я тих, хто їх вживає, і несе горе в родини. Але на дурмані ще й добре заробляють – і не лише торговці. Свій зиск мають і деякі українські правоохоронці.

Правоохоронці чи кати?

– Ви ж розумієте, що поліція це все кришує і буде кришувати. Їм вигідно, щоб молодь помирала… Я просто спілкувалася з поліцією на цю тему. Вони казали: нам узагалі все одно. Помре так помре – це його життя. Кожен сам обирає свій шлях, тому в нас ніхто нікого рятувати не буде, – впевнена молода наркозалежна Альона.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо послухати бравурні доповіді поліцейських, то боротьба з незаконним обігом наркотиків іде потужна і безкомпромісна. Наприклад, у січні в Миколаєві затримали цілу банду, яка займалася розповсюдженням наркотиків дистанційно – за допомогою так званих закладок, коли покупець забирає заздалегідь проплачену дозу в зазначеному місці, без особистої зустрічі з продавцем.

– Під час обшуків було вилучено наркотичні засоби, ціна яких на чорному ринку становить близько ста тисяч гривень. Велика кількість комп’ютерної техніки: ноутбуки, планшети, айфони. Також грошові кошти понад чотириста тисяч гривень, двадцять п’ять тисяч доларів і вісім тисяч євро. Загалом було затримано чотирьох осіб, – звітував тоді Леонід Крутій, начальник управління протидії наркозлочинності ГУНП в Миколаївській області.

Але за гучними цифрами, які так яскраво люблять представити правоохоронці, часто ховається зовсім інша реальність. Коли заради показників затримують не торговців наркотиками, а тих, хто від них страждає. Саме на наркозалежних поліцейські й роблять основні показники.

– Тобі вже погано, починає ламати, а вони починають: ось є крадіжка. Давай – візьми. Тобі умовно дадуть. Ну, загалом, обманювали, а потім насправді – саджають. Загалом, сидів за те, що раніше був судимий, – згадує наркозалежний із двадцятирічним стажем Олександр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За його плечима шість судимостей. Чоловік стверджує, що половина з них – дуті. Каже, правоохоронці різними способами змушували його брати на себе чужі злочини. Застосовували різні методи: залякування, погрози і навіть тортури.

– Різні тортури застосовували. Швабри, протигаз. Це коли надягають протигаз, закривають шланг і, коли повітря вже немає, засовують цей шланг у попільничку з бичками. У кайданках вішають на швабру і потім кілька днів рук не відчуєш, – розповідає Олександр методи правоохоронців.

Після реформи всі очікували, що поліція зміниться і почне поважати права людини. На жаль, кажуть фахівці, мало що змінилося.

Експерт організації “Реанімаційний пакет реформ” Володимир Петраковський вважає таку ситуацію ненормальною.

– Патрульна поліція, як правило, такими речами не займається, тобто вони займаються питаннями, які стосуються виключно громадського порядку. Якщо ж говорити про наркотичні злочини, то це – кримінальний блок, а там реформ ніяких не відбулося, – каже експерт.

 

Схеми Інгульського райвідділу

Якщо подивитись статистику розкриття злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків на Миколаївщині, то лідером є Інгульський райвідділ поліції обласного центру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поліцейські відрапортували, що за два роки вони розкрили до 492 таких випадків. Саме місцеві правоохоронці розслідували справу наркозалежного Олександра.

– Побачив мене цей співробітник і каже: “Що, Саньоку, не захотів по 309-й іти, будемо 307-ту варганити?”. І за тиждень почалося. Знайомого до мене підсилають. Він ниє, що не може без наркотиків. Каже, що там, де він купував, уже не продають. І просить мене купити. Я сказав, що нікуди не поїду, і кинув слухавку. Він знову телефонує і просить допомогти, таким чином провокуючи мене на злочин.

Олександр каже, що взяв у поліцейського агента мічені купюри і купив для нього шприц із наркотиком і таблетку димедролу. Так двічі. Після другого разу його затримали поліцейські.

– Мене повезли відразу додому з обшуком. Понятих зазвичай вони брали з вулиці, а тут поняті сиділи вже в машині – два хлопці, наркомани. Вони ще й під кайфом були, – згадує ту ситуацію Олександр.

У результаті, каже чоловік, нова “відсидка”. До речі, ситуації, про які він розповідає, – не просто слова однієї людини. Явище має системний характер. Одинадцять поліцейських Інгульського відділу поліції не пройшли атестацію і були звільнені з органів внутрішніх справ. Потім поновилися через суд і знову повернулися в райвідділ. З одинадцяти шестеро – це слідчі, четверо – дільничні та один – оперуповноважений.

Адвокат Вікторія Радкевич переконана, що правоохоронці самі фактично створюють злочин, а потім “успішно” його розкривають.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– Їм легко розкрити цей злочин, тому що вони самі його фактично спланували. На моє переконання, працівники поліції знають усіх наркозалежних і оскільки ті завжди собі можуть знайти наркотики, то це дуже простий спосіб отримувати показники розкриття злочинів. Таким чином представники правоохоронних органів напрацьовують собі премії.

При цьому кількість кримінальних проваджень проти тих осіб, які реально збували наркотики, становила всього 25 справ, тобто мізерні п’ять відсотків від загальної кількості. Це – найнижчий показник, який може означати, що переважна більшість затриманих правоохоронцями – наркозалежні. Фактично – жертви злочинів торговців.

Водночас придбати наркотики нині набагато легше, ніж раніше. Наркомафія активно використовує новітні технології. Безконтактні способи доставки наркотиків за допомогою закладок, можливість розрахунку через платіжні системи – зробили отруту значно доступнішою. Нові синтетичні наркотики дешевші. Замість природної сировини їх виробляють із хімічних замінників.

Головний борець із наркозлочинністю Миколаївщини скаржиться, що правоохоронці не встигають за мафією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– Перейшли всі на закладки, на безконтактний збут через мережу Інтернет, додатки Телеграм, WatsApp, які, на жаль, ми за нинішньої ситуації в країні не можемо відстежити, не такими темпами ми розвиваємося, як розвиваються ті самі наркозлочинці, – каже Леонід Крутій, начальник управління протидії наркозлочинності ГУНП у Миколаївській області.

Павло Казар’ян – психолог, який уже п’ятнадцять років займається реабілітацією наркозалежних. Він переконаний, що продаж наркотиків через сайти зупинити реально.

– Як закрити сайти, які продають наркотики? Вони всі приймають гроші через платіжні системи. Чому наша країна не може домовитися, щоб якимось чином взаємодіяти з Інтерполом? Чому не закрити ці платіжні системи, з якими вона не може взаємодіяти? Є багато варіантів, чому це не відбувається, і багато людей переконані в тому, що на цьому хтось заробляє. Я теж у цьому впевнений, – підкреслив Павло Казарьян.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У тому, що наркоторгівлю поліція покриває, а не бореться з нею, впевнена і молода наркоманка Олена. Щоб позбутися своєї залежності, вона приїхала до Миколаєва з Києва.

– А щоб поліція не чіпала, все ж таки гроші якісь передавали? – запитує в неї Центр журналістських розслідувань.

– Коли на теплотрасі жила – звісно. Вони щовечора заходили, і треба було їм сто чи п’ятдесят гривень давати, щоб вони нас не чіпали. А ще, бувало, брали п’ятсот гривень, це на тиждень. Нікого після цього не чіпають і все добре, – згадує вона.

Що українська поліція завжди вміла, так це заробляти на всьому. Видимість боротьби з наркоманією – надійне джерело прибутку. Платять не тільки наркозалежні, а й держава. Для цього в поліції створено систему накручування показників. Наприклад, наркозалежного можуть затримати за розпивання алкоголю в громадському місці, а потім обшукати і знайти в нього наркотики. А це вже готова кримінальна справа за тяжкою статтею, яку легко розкрити. І отримати за це премію.

– Від самого початку його затримують в адміністративному порядку, але з метою притягнення до кримінальної відповідальності. Це моя особиста думка. Чому? Тому що я брала участь у таких адміністративних затриманнях саме за цією статтею – розпивання алкогольних напоїв. Дуже багато разів, – каже адвокатка Вікторія Радкевич.

Ми проаналізували реєстр судових рішень і тільки по Інгульському райвідділу нарахували 25 справ, які були розкриті таким чином. Це найвищий показник серед усіх райвідділів.

– Працівники поліції свідомо затримують людину за адмінарештом, щоб не гарантувати їй право на адвоката, і потім з цією людиною проводять, скажімо так, “профілактичну роботу” або “виховну роботу”. Після цієї роботи затриманий, як правило, зізнається у скоєному і в такий спосіб працівники поліції забезпечують собі легку справу і, умовно кажучи, легку здобич. Тому ця практика є протиправною, – пояснює експерт із “Реанімаційного пакету реформ” Володимир Петраковський.

Такі висновки містяться і в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі “Нечипорук і Йонкало проти України”, і в нещодавніх рішеннях Верховного Суду України. Але правоохоронці не вважають це порушенням.

– Нам ця адміністративна стаття дає можливість провести огляд того, що знаходиться у людини. Коли ми під час огляду виявляємо все це, викладаємо на стіл, приходить слідчо-оперативна група і фіксує оглядом те, що саме це було вилучено в цієї особи. Цей огляд проводиться в присутності понятих, – пояснює позицію своїх підлеглих очільник Інгульського райвідділу поліції Василь Федір.

Коли суд усе влаштовує

У цій зручній схемі розкриття злочинів задіяно всі ланки правоохоронців: прокуратура, судді, поліція. Але ключову роль тут відіграє суддя. Ми з’ясували, що більшість таких справ проходить через служителя Феміди Ленінського райсуду Миколаєва Юрія Крутія. Так, за останні три роки він розглянув 82 справи – це абсолютний рекорд серед інших суддів цього суду. Ми поцікавилися в нього, як так відбувається. Розмова не склалася.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– Я не суддя-спікер, я не прессекретар. Мене чекають на засідання. Я біжу, ви розумієте? – відмовився що-небудь говорити суддя.

– Вас звинувачують у тому, що Ви підіграєте працівникам поліції, – поцікавився Центр у нього.

– Якщо я підігрую працівникам поліції, нехай звернуться до правоохоронних органів, до прокуратури, що я з кимось у змові. Ви зрозуміли мене? – відповів суддя.

До початку суддівської кар’єри пан Крутій дев’ять років пропрацював слідчим у міліції. Можливо, цим пояснюється його прихильність до колишніх колег? У 2008-му він заплющив очі на незаконні дії оперативників і слідчих Інгульського – тоді ще Ленінського – райвідділу міліції, які підкинули наркотики 20-річному миколаївцю Євгену Вербицькому. Апеляційний суд скасував рішення, визнавши його незаконним, і виніс окремі рішення по міліціонерах і судді Крутію.

– І один зі слідчих сказав: “А, так ви хочете війни, так я вам її влаштую…”. Потім я побачила, як під диван один з оперативників закинув якийсь пакет. І потім поліцейські в кайданках забрали сина із собою, написавши там, що було знайдено пакетик… Це була реально замовна дія для того, щоб змусити замовкнути мене і показати іншим, що краще сидіть мовчки, робіть те, що ми хочемо, перш ніж у когось з’явиться бажання протистояти цій системі корупції та бандитизму й усьому тому, що відбувається в нас і в міліції, і в прокуратурі, і в судах, – каже відома миколаївська активістка й волонтерка Ольга Вербицька, сина якої намагалися звинуватити в тому, чого він не скоював.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жінка вважає, що це була помста правоохоронців за її громадську активність. Ми запитали у судді Крутія, чому він виніс неправомірне рішення?

– Це був один випадок за всю мою практику, якщо не помиляюся, коли апеляційний суд виніс виправдувальний вирок саме за 307-ю статтею. Я цю справу пам’ятаю. Я її пам’ятаю до сьогоднішнього дня. Деталі все пам’ятаю, – відповів Центру суддя Крутій.

Але чи єдиний це випадок? За свідченнями учасників процесів, суддя Крутій і зараз не надто переймається вивченням доказів, які приносять до суду правоохоронці.

Адвокатка Вікторія Радкевич пригадує, як одного разу на суді так званий свідок зізналася, що не бачила, як обвинувачений п’є пиво, а підпис у протоколі взагалі не її.

– У справі, яку розглядав Юрій Петрович Крутій, у нас була допитана свідком жінка, яка була понятою в адміністративній справі. Я їй поставила запитання: “Ви бачили, що людина вживає пиво, чи вона просто тримала пляшку в руках?”. І вона мені відповіла, що не бачила, щоб обвинувачений розпивав пиво. Вона бачила, що людина тримала пиво в руках, – згадує Вікторія Радкевич.

Але на Крутія ця обставина ніяк не вплинула, і він виніс черговий обвинувальний вирок наркозалежному. Коли торік цей представник Феміди спробував потрапити до Верховного суду, проти його кандидатури виступила Громадська рада доброчесності.

Як довго правоохоронці робитимуть собі показники за допомогою наркозалежних? – запитали ми в експертів.

Володимир Петраковський каже, доки не відбудеться повноцінна реформа поліції та прокуратури.

– Працівники органів правопорядку орієнтуються на злочини, які легше розслідувати, відповідно, легше скеровувати і відтак отримувати легші показники. Тому поки ця паличкова система не зміниться, представники органів правопорядку не будуть розслідувати складні злочини, а займатимуться виключно наркозалежними, а не тими, хто збуває наркотики, – пояснює експерт.

Тим часом статистика свідчить, що реальний стан боротьби з наркотиками в Україні катастрофічний. У 2017 році за наркозбут засуджено на чверть менше людей, ніж у 2016-му, за той самий період за незаконне зберігання наркотиків покарано на 22% більше людей! Засуджених за зберігання наркотиків без мети збуту серед усіх наркозлочинів уже 83%! У більшості цивілізованих країн це не кримінальна, а часто навіть і не адміністративна стаття.

Ярослав Чепурний, Центр журналістських розслідувань

Матеріал підготували в рамках проєкту “Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань” за підтримки Інтерньюз-Нетворк