Комп’ютер під ялинку

Як прокуратура Миколаївської області робила передноворічні закупівлі

Не дивлячись на те, що після реформування штат Миколаївської обласної прокуратури скоротився більш ніж на 20%, наприкінці 2015 року відомство активно закуповувало нове комп’ютерне обладнання та канцелярські товари, причому великими партіями.

Як свідчить портал публічних фінансів, тільки за офісний папір відомство перерахувало близько півмільйона гривень. При цьому закупівлі велися з уже добре відомими бюрократичними хитрощами: суми до оплати були розділені, що давало змогу не проводити тендер, а постачальників обирав замовник самостійно, без конкурсу. Можливо, миколаївські прокурори брали приклад зі своїх вищих за рівнем колег із Генеральної прокуратури, які напередодні Нового року здійснили аналогічні закупівлі у сумнівних підприємців. Кореспонденти Миколаївського центру журналістських розслідувань спробували розібратися, кому були вигідні такі угоди і чи була в них потреба.

Придбань багато не буває

За даними офіційного порталу публічних фінансів України, найбільші замовлення комп’ютерної техніки Миколаївська прокуратура здійснила у приватних підприємців, так би мовити, з одного кола.

У грудні 2015 року у підприємниці Тетяни Бондар було закуплено 75 лазерних принтерів і 75 моніторів на загальну суму 374 тис. 850 грн. Бондар також мала поставити 2 мобільних комп’ютери, 11 факсів і 100 мережевих фільтрів. Таким чином, за всі товари відомство перерахувало підприємниці 445 тис. 635 грн.

Тим більше дивно, що Тетяна Бондар зареєструвалася підприємцем лише 25 листопада 2015 року, про що свідчить виписка з Держреєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. А лише через 9 днів після реєстрації бізнесу їй загадковим чином вдалося роздобути перше замовлення, та ще й яке! – і не в кого-небудь, а від обласної прокуратури! Однак за якими критеріями було обрано саме цього постачальника, а також усіх наступних, у прокуратурі вирішили приховати, так і не відповівши на запити журналіста.

Крім цього, 50 лазерних принтерів, 17 моніторів, 10 факсів, 100 клавіатур, 100 комп’ютерних мишок та іншу оргтехніку поставила фізична особа-підприємець Сергій Санін. Загальна сума закуплених у нього товарів також виявилася досить “круглою” і склала 331 тис. 415 грн. Картриджі, клавіатури та мишки прокуратура придбала у ще однієї підприємниці – Марії Мачковської, заплативши їй майже 120 тис. грн.

Окремо було придбано 50 телефонів і 100 флешок загальною вартістю 55 тис. грн. Понад 200 тис. грн. правоохоронці перерахували підприємству “Софтком”, на 155 тис. грн. з яких було закуплено 70 шредерів (знищувачі паперу). Залишається дивуватися, для чого відомству знадобилося стільки пристроїв для шматування паперу, тобто перетворення його на тонкі смужки! Невже в прокуратурі відкриється філія паперової фабрики, де документи, що стали непотрібними, будуть перетворені на гори макулатури?!

Витратити, не можна повернути!

Як випливає з даних порталу публічних фінансів, всього за один – останній місяць – минулого, 2015 року, на закупівлю офісної техніки прокуратура витратила 1 млн. 253 тис. 251 грн., а це у 18 разів більше, ніж за весь 2014 рік!.

До слова, об’ємні закупівлі прокуратури якраз до завершення року стосувалися не лише оргтехніки. У великій кількості чомусь саме в цей час закуповувався також офісний папір і канцелярські товари. У листопаді 2015 року прокуратура придбала близько 3 тис. пачок паперу за 199 тис. 999 грн. Точність суми аж до гривні пояснюється просто: якби значилося 200 тис. грн., відомству довелося б проводити тендер.

Аналогічна закупівля відбулася і в грудні. Тільки цього разу потреби вартових законності виявилися куди більшими – на суму понад 300 тис. грн. Основним постачальником канцелярії стала миколаївська фірма ТОВ “Бумсервіс Плюс”. До речі, особливістю таких закупівель є те, що перевірити наявність і кількість поставленої канцелярії практично неможливо.

До того ж чималі суми було виділено також ТОВ “Торговий дім “Авіас” за поставку бензину – 560 тис. 160 грн. та ТОВ “М Моторс” – за автошини, технічне обслуговування та ремонт автомобілів – щонайменше 300 тис. грн. Поповнення в автопарку також відбувалося наприкінці року.

“Будь-який орган влади хоче обійти тендер і зацікавлений у тому, щоб якнайшвидше отримати товари, освоїти гроші, заплатити підрядникові, і бажано, щоб ним була своя людина, з якою легко порозумітися”, – пояснює подібні деталі експерт Центру політичних студій та аналітики Гліб Канєвський.

Експерти не випадково стверджують, що закупівлі держустанов наприкінці року містять у собі найбільшу кількість корупційних ризиків.

“Грудень – це місяць, коли всі органи влади, бюджетні установи починають активно “зливати” гроші. Я вважаю, що такі закупівлі є найбільш ризикованими, містять у собі більше корупційних ризиків. По-перше, наприкінці року видно, скільки реально залишається вільних грошей, які, відповідно, починають освоювати, щоб назад до бюджету нічого не повертати. По-друге, наприкінці року легше приховати інформацію від громадськості, тому що всі в турботах напередодні новорічних свят”, – розповів Каневський.

Замість інформації – відписки

Зацікавившись передноворічним купівельним бумом працівників обласної прокуратури, журналісти-розслідувачі направили кілька інформаційних запитів. Кореспонденти попросили надати копії укладених договорів і видаткових накладних щодо найбільших закупівель, а крім того – надати доступ до їхніх оригіналів.

Прокуратура на контакт йшла неохоче: направляла одну й ту саму відповідь на різні запити, частково надавала копії видаткових накладних, вигадувала безглузді відписки для відмови в доступі до оригіналів документів. Крім цього, правоохоронці не захотіли відповідати, чому наприкінці року закуповували техніку в обсягах, що вражають уяву, а також – куди поділося колишнє обладнання, яке, ймовірно, ще цілком можна застосувати з користю.

На запитання про причину такого формального підходу до відповіді на інформаційні запити (але ж це регламентується законом!), та й узагалі не надто шанобливого ставлення до роботи журналістів, начальник відділу організації прийому громадян, розгляду звернень і запитів обласної прокуратури Тетяна Холодова, запропонувала …. написати на себе скаргу.

– Зверніться до керівництва, нехай вони дадуть мені оцінку. Можете до В’ячеслава Кривов’яза, можете до ГПУ, – відповідала Тетяна Геннадіївна.

Зрозумівши, що чіткої відповіді на запити їм не домогтися, журналісти звернулися до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом на неправомірні дії співробітників відомства. Тепер залишається дочекатися рішення суду, який розставить усі крапки над “і”.

Без зайвої економії

Незважаючи на те, що надана прокуратурою інформація була неповною і без точних найменувань закупленої техніки, журналістам все ж вдалося виявити цікаві факти.

Приміром, в інтернет-супермаркеті “Rozetka” телефон Panasonic KX TS2350UA можна купити за 349 грн., а прокуратура придбала його в названих підприємців майже вдвічі дорожче – по 636 грн. Аналогічна ситуація і з флешками на 8 Гб, за які прокуратура віддала ТОВ “Софтком” 234 грн. за кожну, хоча могла їх закупити набагато дешевше.

Якщо мережевий фільтр Maxxtro на 5 розеток зі шнуром завдовжки 4,5 м в інтернет-магазині “Moyo” можна замовити за 109 грн., то відомство примудрилося купити його у ФОП Тетяни Бондар за 160 грн.

Неважко здогадатися, скільки бюджетних коштів було надмірно витрачено при придбанні лазерних принтерів і моніторів, якщо навіть настільки недорогі товари прокуратура закупила за завищеною ціною. Звідси стає зрозуміло, чому відомство здебільшого не забажало вказати в офіційних відповідях журналістам повні найменування закуплених товарів і відмовило в доступі до договорів.

– Є технічний прийом, коли під час передачі товар описується якимись загальними поняттями, без вказівки марки, щоб потім було складно проконтролювати, чи відповідає ціна, за якою закуповували товар, ринковій, – підкреслив експерт Гліб Канєвський.

Коли цифри не сходяться

Та все ж таки, навіщо співробітникам прокуратури знадобилося в один момент, саме наприкінці року, оновлювати всю офісну техніку, та ще й у той час, коли штат відомства не збільшився, а навпаки, скоротився з 550-ти до 437-ти працівників?

Як випливає з відповіді на інформаційний запит, частину закупленої оргтехніки прокуратура спрямувала у свої структурні підрозділи. Однак розслідувачі звернули увагу на те, що щоразу в різних відповідях із прокуратури цифри про розподіл обладнання чомусь розходилися. А телефоном у відділах прокуратури журналістам важко було сказати, скільки і якої техніки там отримали.

До слова, у прокуратурі сусідньої Херсонської області, в якій працює приблизно така сама кількість співробітників, за останні два роки нове комп’ютерне обладнання не закуповувалося взагалі! У прокуратурі Одеської області, штат якої істотно перевершує миколаївську, наприкінці року закуповували лише принтери та комплектуючі до комп’ютерів, на суму, трохи більшу за півмільйона гривень.

Журналісти спробували розшукати підприємців, яких прокуратура обрала для виконання великих і дуже вигідних бюджетних замовлень, і зрозуміти, чому це було доручено саме їм.

Виявилося, що всі ці підприємці тією чи іншою мірою між собою пов’язані. Взяти компанію “Софтком”, яка понад 10 років працює на комп’ютерному ринку, і в якої, на відміну від поодиноких приватників, є власний офіс, розташований на вул. Садовій, 8а. Згідно з Держреєстром юридичних та фізичних осіб-підприємців, засновниками ТОВ “Софтком” є Олександр, Петро та Олена Бондарі. До того ж, Олександр і Петро ділять між собою управлінські повноваження.

Прибувши за адресою, кореспонденти хотіли поспілкуватися з керівництвом фірми. Однак продавчиня на ім’я Марія заявила, що це неможливо, оскільки начальство поїхало і “просило його не турбувати”. Згодом з’ясувалося, що Марія, вона ж менеджер з питань оптової торгівлі ТОВ “Софтком”, виявилася “фізичною особою-підприємцем (ФОП) Мачковською”, якій, як ми пам’ятаємо, прокуратура також перераховувала гроші за оргтехніку.

Безпосередній стосунок до ТОВ “Софтком” має також ще один постачальник прокуратури – Тетяна Бондар, чиє підприємництво зареєстровано за вул. Галини Петрової, 4, кв. 4. Згідно з випискою з Держреєстру майнових прав на нерухоме майно, за даною адресою розташована квартира Олександра та Петра Бондарів.

Крім цього, увагу журналістів привернули ідентичні видаткові накладні та рахунки на оплату, які підприємці Тетяна Бондар і Сергій Санін щоразу видавали прокуратурі. Ба більше, ціни, зазначені в накладних на товари, також збігалися.

Водночас директор ТОВ “Софтком” Петро Бондар жодним чином не пояснює виявлені збіги і заперечує зв’язок Марії Мачковської, Тетяни Бондар і Сергія Саніна з його компанією.

Визнавати це чомусь не захотіли й самі підприємці. Однак під час телефонної розмови підлегла Петра Бондаря Марія Мачковська несподівано обмовилася, що винаймає офіс …. на вул. Садовій, де розташований і офіс “Софткому”!

Очевидно, туди ж ведуть сліди і підприємниці Тетяни Бондар. Запитання журналістів телефоном застали її зненацька, і вона поквапилася сказати, що ніякого комп’ютерного обладнання в прокуратуру не поставляла. У розмові Бондар згадала, що в неї є офіс … усе на тій же вулиці Садовій.

Корр.: Я хотіла б поцікавитися у Вас з приводу комп’ютерного обладнання, яке ви постачаєте в обласну прокуратуру.

Бондар: Я нічого не постачаю поки що, почекайте. Я просто зараз не можу говорити, я перебуваю в лікарні.

Корр.: У нас є видаткові накладні, в яких зазначено, що ви поставили комп’ютерне обладнання в прокуратуру, це так?

Бондар: Я не знаю, що зараз відбувається там, на фірмі.

Корр.: Це на якій фірмі?

Бондар: Я знімаю офіс на вул. Садовій, у себе. А зараз перебуваю в Одесі, я не знаю що там, як там.

На цьому Бондар поспішила завершити розмову.

Вдалося вийти на зв’язок і з власницею миколаївського ТОВ “Бумсервіс-плюс” Яною Шустак. Як запевнила бізнес-вумен, у прокуратурі її давно знають як підприємця та учасника тендерів.

Не менш цікавим постачальником прокуратури виявилося ТОВ “М Моторс”, яку свого часу заснував скандально відомий у Миколаєві підприємець, екс-депутат Миколаївської міськради Олег Богомаз у компанії з нинішнім губернатором Вадимом Меріковим і бізнесменом Андрієм Кірюновим. На сьогодні засновниками фірми значаться вже названий Андрій Кірюнов і товариш Вадима Мерікова з кікбоксингу Андрій Колесов.

Як повідомив кореспонденту Кирюнов, прокуратура не могла не вибрати підприємство, цінова пропозиція якого була настільки “шоколадною”. При цьому на вибір відомства, як запевнив бізнесмен, жодним чином не вплинули зв’язки підприємства з головою облдержадміністрації.

– Зв’язки не допомагають, – сказав Андрій Кірюнов. – Губернатор ніяким боком не впливав і не впливає ні на продажі машин, ні на сервіс-обслуговування. Ми з прокуратурою почали працювати ще тоді, коли Вадим Меріков перебував в опозиції, коли при владі був Круглов, коли нас, принаймні, мене, душили перевірками, і податкова від мене не виходила.

– Після того, як Андрій Колесов забрав частку Вадима Мерікова, я його жодного разу не бачив, – продовжив він.

Разом з тим, він похвалився, що ТОВ “М Моторс” не працює в мінус і, крім прокуратури, успішно обслуговує автопарк обласного управління МВС (ГУ НП у Миколаївській області – ред.) і низки комерційних фірм.

Звертає на себе увагу та обставина, що, закуповуючи товар нібито у різних приватних підприємців, прокуратура перераховувала бюджетні кошти цілком певному вузькому колу осіб.

На завершення розслідування, вдосталь наситившись спілкуванням із працівниками прокуратури через папери та телефонні переговори, журналісти звернулися по пояснення особисто до прокурора Миколаївської області В’ячеслава Кривов’яза. Однак інтерв’ю від нього доводиться очікувати вже другий тиждень. Як пояснили у прес-службі відомства, “вони ще готуються”. А поки що ми можемо зробити лише висновок про те, що такі дії прокуратури були зовсім не випадкові.

Розслідування проведено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.