Цех для Коломойського

 

Другий рік у режимній зоні аеропорту “Бориспіль” не подає ознак діяльності цех бортового харчування, який міг би забезпечувати обідами пасажирів авіаліній. Колись він належав державі, але був проданий на конкурсі, за яким держава визначила орендаря, який ніколи їжу не готував.

Фонд державного майна та орган управління цим майном – Міністерство інфраструктури – передали цех площею 1658 квадратних метрів і територію довкола нього структурам з орбіти Ігоря Коломойського на вигідних для нього умовах, і просто не допустивши до конкурсу конкурентів. До такого висновку дійшла програма “Схеми”, спільний проєкт Радіо Свобода та “UA: Першого” каналу, дослідивши обставини навколо конкурсу.

Міжнародний аеропорт “Бориспіль” – головні повітряні ворота країни. Щорічно 8 млн. пасажирів користуються його послугами.

Держава могла б отримувати прибуток, ефективно використовуючи інфраструктуру для приготування їжі, споживаної під час перельотів. Однак цього не сталося через конкурс із приватизації, який, як свідчать документи, міг бути організований із порушеннями.

Розпочався конкурс з оцінки. Перед оцінкою цеху Фонд держмайна оголосив конкурс, щоб визначити оцінювача – організацію, яка визначить вартість державного майна. В умовах зазначалося, що охочі до 24 травня 2014 року мають подати пакет документів у запечатаному конверті. Серед документів має бути сертифікат суб’єкта оціночної діяльності.

Переможцем оголосили ТОВ “Консалтинг центр”. Однак у реєстрі оцінювачів йдеться, що це товариство отримало сертифікат пізніше – 28 травня.

Тобто виникає питання, як у запечатаний конверт, відправлений до 24 травня, потрапила копія сертифіката, виданого пізніше?

“Вони не мали права укладати договір у принципі з підприємством, яке не мало права проводити таку діяльність”, – зазначає Ольга Веретільник, юрист громадської організації “Центр протидії корупції”.

“Наразі Фонд держмайна надає всю інформацію, все буде на офіційному рівні, ми жодних не даємо коментарів”, – відповіли “Схемі” у ТОВ “Консалтинг центр”.

Є зауваження і до суми, в яку оцінили цех – 44 565 050 гривень. Оцінку провели 31 травня 2014 року, а результати конкурсу на визначення орендаря призначили на 17 січня 2015 року. Між цими датами – період тривалістю майже вісім місяців, під час якого суттєво змінився курс гривні до долара: з 11,7 до 20,5. Тобто в доларовому еквіваленті ціна цеху впала на 1,7 мільйона.

У методиці оцінки об’єктів оренди, затвердженій Кабінетом міністрів, ідеться про те, що результати незалежної оцінки є чинними протягом 6 місяців – тобто оцінку, згідно з правилами, мали б переробити, бо терміни минули.

З огляду на падіння гривні, могло статися заниження вартості цеху. Володимир Омелян, заступник міністра інфраструктури – профільного міністерства, яке опікується аеропортами, – каже, що таке трактування подій конкурсу є хибним, але не пояснює, чому.

“Розумієте, ви просто берете ці речі і намагаєтеся їх спрямувати в одному напрямку”, – каже Володимир Омелян.

Начальник регіонального відділення Фонду держмайна Євген Литвинов в коментарі телефоном заявив, що взагалі “не пам’ятає суті справи”.

У результаті цех у Борисполі, ймовірно, був оцінений за заниженою вартістю фірмою, яка щойно отримала сертифікат на проведення цієї роботи. Тепер держава відштовхуватиметься від цієї вартості, здаючи цех в оренду і визначаючи ставку орендної плати.

Після оцінки Мінінфраструктури оголосило конкурс на визначення орендаря, який був би реальним виробником харчування для пасажирів. Але згодом несподівано відступили від цієї вимоги, допустивши на конкурс посередників.

Тендерну вимогу “досвід роботи щонайменше 5 років на ринку України у форматі виробництва та розвантаження бортового харчування” замінили на “наявність укладених попередніх договорів з авіакомпаніями, які здійснюють рейси”.

Таким чином, з’явилася можливість отримати цех компаніям-посередникам, які ніколи не займалися виробництвом продовольства, але отримали попередній договір на поставку бортового харчування з однією з авіаліній. Наприклад, із “Міжнародними авіалініями України” – що й сталося.

Ольга Веретільник, юристка громадської організації “Центр протидії корупції”, припускає, що “у такий спосіб замовник встановлює обмежувальні умови, які мають відсіяти всіх небажаних учасників”.

І єдиний реальний виробник бортового харчування – “Ду енд Ко Київ”, що подав документи на конкурс, був відсіяний. Бо компанія мала не попередні договори, а лише реально чинні.

Віталій Богданов, адвокат, голова ТОВ “Юридична компанія “Богданов і партнери”, обурюється: “Були прописані умови, що компанії мають надавати тільки попередні договори. Так, наче ці умови мають допустити багато охочих. А як бути з компаніями, які діють, які вже зараз надають продукцію? У нашому розумінні, це – обмеження”.

Цех бортового харчування дістався компанії з назвою ТОВ “Рпекс 1”. Вона ніколи не займалася виробництвом продуктів харчування, але має іншу особливість.

Згідно з даними реєстру юридичних осіб, право підпису в компанії “Рапекс 1” має Інна Євгенівна Бойко. Вона входить до ревізійної комісії ВАТ “Харківський жировий комбінат” та наглядової ради ПАТ “Дніпронафтопродукт”, власником якої є Ігор Коломойський. Цей же “Рапекс 1”, за повідомленнями в ЗМІ, брав участь у судових позовах з “Аеросвітом” на користь Коломойського. Сфера діяльності “Рапекс 1” – надання в оренду приміщень. Тобто ця компанія – точно не виробник продуктів.

“Ми хотіли, щоб компанія, яка перемогла, була реальним виробником бортового живлення. Але на етапі погодження ми не погоджуємо орендаря. Так влаштований державний механізм”, – каже Юрій Гвоздьов, директор департаменту управління об’єктами державної власності.

Однак державний механізм влаштували так, що цех із виробництва бортового харчування не працює з моменту підписання договору – майже рік. За місцем реєстрації, під одним дахом із “Міжнародними авіалініями України” Коломойського, фірми немає

Телефоном керівник фірми “Рапекс 1” Сергій Корчмар не сказав, де він. Але уточнив, що саме шукає ринки збуту. І не знає, скільки нам чекати відповіді на запит: “Компанія розвивається, шукає нові ринки збуту і де заробляти гроші в ці складні часи. Це не погано, а позитивно – це мій такий погляд. Давайте так, щоб ми краще розуміли, я Вам краще напишу чи не напишу”.

Але й на цьому історія не закінчується. Фірма “Рапекс 1” отримала ще один вагомий бонус після перемоги на конкурсі. Листом за підписом заступника міністра Омеляна термін оренди цеху продовжили на 10 років з орендною ставкою 15% від тієї ж “простроченої” оцінки 2014 року. Хоча в умовах конкурсу йшлося про 2 роки 11 місяців, на які мають надавати цех в оренду. Наразі щомісячна ставка оренди за квадратний метр самого цеху та прилеглої території на місяць становить 155 гривень.

Тепер структура, наближена до Коломойського, теоретично може надати приміщення в суборенду реальному виробнику за вищою ціною і понад десятиліття заробляти гроші на державному майні. Але поки що цех простоює.

Строк дії договору оренди не може бути подовжено до його закінчення, відповідно до закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Але ні для кого це обмеженням, очевидно, не стало.

Тепер жоден державний орган не хоче брати на себе відповідальність за те, що відбувається з державним майном. Сам пан Омелян, який підписав лист, наголошує, що рішення все одно ухвалював Фонд держмайна: “Це питання було розглянуто на комісії Міністерства інфраструктури, вона позитивно це оцінила, і було підготовлено звернення до Фонду держмайна – окей, ми не заперечуємо, але остаточне рішення було – це Фонд держмайна”.

А у Фонді держмайна кажуть, що винні чиновники міністерства. “Визначення термінів, на які передається майно в оренду, – це питання виключно міністерства. Ми укладаємо договори з урахуванням точки зору міністерства з того чи іншого питання”, – зазначає Євген Литвинов, начальник регіонального відділення Фонду держмайна України в Київській області.

Протермінований документ з оцінкою, оцінювач без сертифіката, відсіяно конкурентів, оголошено переможця до дати результату конкурсу, продовжено термін оренди і перекладання відповідальності з відомства на відомство. Чи можна це вважати ефективним управлінням державним майном? Результатом такого управління стали 12 років, які має компанія, наближена до олігарха, на користування державним цехом бортового харчування, який зараз простоює.

Максим Савчук