ВІЧНА ЗАБОРГОВАНІСТЬ Миколаївських ЖЕКів, або Як збанкрутувати ЖЕК і зійти з рук?

Броунівський рух навколо боргової ями

Масштабна роздробленість, народження, виродження і банкрутство миколаївських ЖЕКів за останні п'ять років гідно пера класиків Ільфа і Петрова. Як показало журналістське розслідування, з 2004 року в братській могилі обласного центру з різних причин поховані десятки одиниць житла, житлово-комунального господарства, генеалогія яких так само складна, як і обчислення родинних зв'язків богів в грецькій міфології. Хто кого народив, хто кого ввібрав, хто за що заплатив, хто кому винен і скільки – питання, на які дуже складно знайти відповіді: високопоставлені міські чиновники, керівництво департаменту житлово-комунального господарства (пан Яворський і Новожилов) не розголошують інформацію подібного роду.

Чому?

Схоже, що самі чиновники вже заплуталися в головоломці Жековського: з 2004 року в Миколаєві ліквідовані КЖЕП No 17, КЖЕП Ленінського району, КЖЕП «Дружба», ЖП No 22, ЖП No 23, КЖП No 20, КЖЕП «Комунарпобут», КЖЕП «Центр», КЖЕП No 6. До загиблим додався ряд КЖЕП: КЖЕП No 6 пішов у небуття разом з КЖЕП Заводського району, а КЖЕП «Північ» вилили в КЖЕП «Центр», щоб згодом «поховати» обох.

Броунівський рух міських операторів особливо активізувалося в останні роки: «старі» ЖЕКи тихо вмирали від тяжкості боргів, в своїх пенатах, на своїй матеріальній базі народжувалися, зміцнювалися і напрацьовувалися нові борги «свіжі» … А потім збанкрутували, кудись потекли, приєдналися до когось, щоб звільнити місце для новонароджених …

Ось один приклад: через велику кредиторської заборгованості були заарештовані рахунки ЖКГ «Заводське-1» і «Заводське-2» – робітникам півроку не виплачували зарплату. Керуючись правдоподібними цілями, в жовтні 2007 року сесія міської ради призупинила їх діяльність, а підприємства були «поглинені» Соборним КЗЕП. З міської скарбниці було покрито майже два мільйони заборгованостей по заробітній платі. Пізніше Соляний житловий комплекс був приєднаний до Соборного житлового управління. Через рік мета всіх цих метаморфоз була досягнута – КЖЕП «Соборне» збанкрутував …

Чи є у всьому цьому закономірність, або все це сталося спонтанно? Кому вигідно зародження ЖЕКів? Невже це так невинно?

Акумулятори боргів

Це все вина боргів. Власне, для комунальних ЖЕКів накопичення боргів завжди було справою звички. У тарифі на житлово-комунальні послуги левову частку складають посередницькі послуги – вивіз сміття, обслуговування ліфтів, освітлення під'їздів і сходових клітин, податки. Суму за ці послуги ЖЕК потрібно було витягти з тарифу, сумлінно перерахувати іншим організаціям і лише невелику частку залишити на власне споживання. Але ЖЕКи не поспішали розлучатися з легкими грошима і з'їли набагато більше, ніж повинні. В результаті такої «худої» діяльності накопичилися величезні борги. А коли сума боргу досягла критичної позначки, а тиск з боку кредиторів стало нестерпним, ЖЕКи вдавалися до рятівного круга: не без допомоги влади їх реорганізовували або ліквідовували. Все це робилося під правдоподібним приводом «поліпшення місцевої економіки».

Ефект від такої процедури досить ефективний: тисячі боргів зависли в повітрі, а з часом їх списали. Начальнику, який довів ЖЕК до ручки, як правило, це сходило з рук: у всякому разі, в Миколаєві ніхто з них не був покараний.

За підрахунками директора КП «Миколаївліфт» Володимира Гаманюка, в результаті подібних маневрів з боргами елеваторна компанія втратила близько 6 мільйонів гривень з 2000 року. Найбільш недобросовісними платниками виявилися комунальні ЖЕКи. На даний момент заборгованість ЖЕКів перед працівниками ліфтів становить близько 2,5 млн грн. Стягнути борги з збанкрутілого КЖЕП «Соборне», яке є правонаступником трьох КЖЕП, працівники ліфта вже не мріють. Півмільйона гривень, швидше за все, спишуть. Очевидно, така ж доля спіткає і КЖЕП «Проспект», який винен «Миколаївліфту» близько 700 тисяч гривень.

Відверто кажучи і по суті, ЖЕКи, отримавши гроші від населення, просто залишили їх собі, залишивши своїх постачальників з носом. Але ж на ці кошти можна було б придбати не один десяток нових ліфтів, відремонтувати старі …

ЖЕК обленерго покарали на 3 млн грн. Не потрібно бути економістом, щоб зрозуміти, що перегорілі ЖКГ хронічно не платили податки: борг перед пенсійним фондом від ЖКГ Соборного склав 2,8 млн грн, перед податковою – 1,8 млн грн.

Від метаморфоз з ЖЕКами страждали всі: ліфтовики, енергетики, теплотехніки, і, звичайно ж, бюджетники.

Напевно, комунальні служби будуть заперечувати: борги утворилися в результаті неплатежів населенням. Але цифри – штука вперта: з дебіторською заборгованістю 2,8 млн грн. Кредиторська заборгованість становить 8 млн грн. Дебет і кредит явно не сходяться.

До раю на конкурсній основі

Міська влада взялася за ретельне «очищення» житлово-комунальних підприємств в 2007 році, коли Миколаїв вступив в черговий етап реформування системи житлово-комунального господарства. Роком раніше Кабмін видав постанову «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг». Миколаївські чиновники сприйняли міністерський документ як негайний заклик до дії і почали старанно готувати ґрунт для конкурсу.

Як вже говорилося вище, до 2007 року житлово-комунальні підприємства Заводського і Центрального районів (а саме там чиновники мали намір провести конкурс) наробили величезні борги – в цілому близько 8 млн грн.  Плюс мільйони заборгованостей по зарплаті.

Поки КЖЕП «Соборний» був успішно доведений до банкрутства, Департамент житлово-комунального господарства впорався з конкурсами не менш успішно, а утримання житлового фонду міста перекочувало в приватні фірми. Обтяжені боргами, старі КЖЕПи участі в конкурсах, звичайно, брати не брали. Як пояснили в департаменті житлово-комунального господарства, "через незадовільний фінансовий стан".

Парадоксально, але ступінь «задовільного фінансового стану» новоспечених власників ЖЕКів ніхто не перевіряв. Який сенс? Адже за штурвалом стояли не чужі люди.

Немає сумнівів, що результат конкурсу був заздалегідь визначений: як виявилося, велика частина підприємств утворилася … за кілька місяців до змагань. ТОВ «Централь-1» і ТОВ «Сіль» були створені взимку 2007 року, а в березні виграли конкурс в Центральному окрузі. ТОВ «Ліски-М» народилося 22 квітня 2007 року, а через місяць виграло конкурс.

Безумовно, за замовчуванням перемогли і ЖЕКи, створені сином міського голови В. Чайкою: ТОВ ЖКГ «Забота», ТОВ «Миколаївдомсервіс», ТОВ «Централь-1».

Щоб розорити підприємство, потрібно очолити його

Ми живемо так, як нами керують. Житлово-комунальний сектор міста завжди був «чорною дірою» бюджету. Скільки б в неї не вливали бюджетних коштів, практичних результатів не видно, а система, як ракова пухлина, весь час вимагає все нових і нових ресурсів.

На жаль, вірус неплатоспроможності, який мучили комунальні ЖЕКи, вразив і приватні. Конфлікти з трудовими колективами через затримки заробітної плати спалахнули в ДП «Корунд-Х», ТОВ «Нордстар-Юг».

При практично 100-відсотковій оплаті населенням житлово-комунальних послуг деякі нові ЖЕКи встигли заборгувати всім і вся. При уважному розгляді документів можна пояснити парадокс: здебільшого нові приватні кабінети очолювали старі і досвідчені управлінські кадри, образно кажучи, могильники старих ЖЕКів. Перевірені, досвідчені, витримані, з міцними і надійними зв'язками, учні старої системи.

Далеко ходити не доведеться: пан Гусєв, який має досвід банкрутства, спочатку довів до рукоятки КЖЕП «Заводське-1», потім збанкрутував свого наступника – Соборне КЖЕП. Зараз він успішно створив дві приватні ЖЕКи – ТОВ «Намив-1» і ТОВ «Соборне-1». Як свідчить миколаївська преса минулих років, Гусєв відзначився тим, що «поховав» підприємство «Ніконджилстрой сервіс», фактично перетворивши мешканців багатоповерхового гуртожитку в бомжів.

Ще один топ-менеджер житлово-комунального господарства, Олександр Михайлюк, ЖЕП ТОВ «Ліскі-М» …

Складно уявити таку картину в цивілізованому суспільстві: навряд чи керівника, який розорив хоча б одне підприємство, запросили б очолити інше. У нашій країні, виявляється, в якійсь мірі навіть престижно. Адже А. Михайлюк і Л. Гусєв, невміло керуючи напівзбанкрутілими ЗГЕПами «Заводське-1» і «Заводське-2», паралельно засновують приватні ЖЕКи і … стати переможцями конкурсу…

З нуля і з новими боргами

Деякі приватні ЖЕКи починали свою нову «трудову діяльність» з боргів. Не маючи ні копійки, хоча за умовами конкурсу претенденти мають достатню матеріально-технічну базу для вкладення власних коштів в муніципальне господарство, новоспечені відомства почали щосили експлуатувати техніку і техніку своїх попередників. Крім того, вони не цуралися стягувати заборгованість по орендній платі, спираючись на колишні КЖЕП.

Звичайно, були перерахунки, але не на користь громади. Борги висіли у банкрутів – борг ТОВ «Ліски-М» (дефолт, 5 тис. грн) висіла на житловому блоці «Заводське-1», ТОВ «Норд-стар-ЮГ» (30 тис. грн), ПП "Шалгіс" (23 тис. грн), на КЖЕП "Соборне" – борг ПП "Аріанда" (16 тис. грн).

Здається, що віддавати їх ніхто не збирається.

«Їх все одно спишуть», – запевнив директор ТОВ «Ліски-М» Олександр Михайлюк.

Розрахунок керівників нових ЖЕКів простий: борги підуть у небуття разом з Соборним житлово-комунальним господарством.

Повернутися на круги своя

Але що це за фірми, які прийшли на зміну старим ЖЕКам? Чому міська влада так активно розчистили їм дорогу, позбулися боргів і передали житловий фонд на утримання? Чи виконуються всі умови конкурсу? Як відбувався відбір переможців?

На жаль, Департамент житлово-комунального господарства не надав ці дані редакції. Директор департаменту пан Новожилов проігнорував прохання депутата обласної ради Тетяни Фабрикової про конкурс.

Чиновникам, судячи з усього, є що приховувати. Ніхто не сумнівається в тому, що конкуренція – це не що інше, як проста формальність, яка дозволила позбутися від боргів і надала можливість власникам нових фірм почати заробляти гроші з нуля. І якщо ТОВ «Центральний-1», претендуючи на територію «Проспекту», запевняв конкурсну комісію, що успадкує борги Жековської контори (близько мільйона гривень), то, вигравши конкурс, геть про це забув. А борги ЖЕУ «Проспекту», який вже не обслуговує житловий фонд, зависли в повітрі.

Більшість ЖЕКів просто змінили вивіску. Раніше він був комунальним, зараз став ТОВ або НП. При цьому ні керівництво, ні колектив не змінилися. Майно, приміщення, виробнича база колишніх ЖЕКів здавалися в оренду приватним. Ось і виходить, що один і той же директор сидить в одному кабінеті і в одному кріслі, але не відповідає за борги старого офісу.

Плодіться і розмножуйтеся

Система приватних ЖЕКів дає тріщини.

Наприклад, ТОВ «Нордстар Південь» вже в боргах, як в шовках – загальна кредиторська заборгованість становить понад 150 тисяч гривень. Робоча сила бідна – зарплату вона не отримує з березня і готова піти на крайні заходи.

Складно зрозуміти, звідки взялося стільки боргів, адже все приватні ЖЕКи почали працювати з нуля, з нуля, не обтяжуючи себе боргами попередників.

ПП "Шалгіс" чотири місяці не платило за елеватор, накопичивши борг у 40 тисяч гривень.

Раніше тертя з трудовим колективом виникали в ДП «Корунд-Х». Конфлікт вийшов за рамки внутрішніх чвар і став темою для обговорення на сесії міськради. На загальних зборах працівники скаржилися на низьку заробітну плату, затримки її виплати. Як виявилося, робочі виявилися практично безсилі. Хитрий директор цього підприємства А. Юлевич заснував ще чотири приватні фірми, назвавши їх ЖЕД і ЖЕКами, перевівши туди частину трудового колективу.

Як з'ясувалося, уряд уклав договір на утримання житла з «Корунд-Х», всі субсидії з бюджету його оплачують, але в реальності житловий фонд обслуговують приватні підприємства – ЖЕК-6, ЖЕК-7, ЖАД-6, ЖАД-7. Керівник доповідає всім перевіряючим організаціям, що виконуються норми договору і трудового законодавства: боргів у «Корунд-Х» немає, а за все інше, мовляв, я відповідальності не несу.

Поганий приклад заразливий. При потуранні міського відділу житлово-комунального господарства фірми, які обслуговують житловий фонд Заводського і Ленінського районів, стали дробитися і створювати свої клони. Наприклад, конкурс виграє ТОВ «Ліски-М», а в абонентській книзі вказані реквізити іншої компанії – ТОВ «Ліски-2М», а гроші від мешканців зараховуються на її рахунок. Багато приватних ЖЕКів мають двійників: ТОВ «Миколаївдомсервіс», ТОВ «Намив-1».

Таким чином, хитрі фірми не тільки «оптимізували» оподаткування, але і застрахували себе на випадок форс-мажорних обставин. Не виключено, що вже завтра ці підприємства наслідуватимуть приклад своїх комунальних попередників: вони не захочуть платити за елеватор, електроенергію та інші посередницькі послуги. Коли їхні рахунки будуть заарештовані, двійник постраждає, не більше того.

Гіркий досвід Одеси

Миколаїв – не перше місто, яке стало на шлях створення приватних ЖЕКів. У сусідньої Одеси був такий сумний досвід. Віддавши житло в приватні руки, одесити хапалися за голови: приватні фірми, створені наближеними до влади людьми, навіть не думали всерйоз займатися міським управлінням, вони таємно приватизували виробничі бази, приміщення, які колись належали ЖЕКу. Приватні ЖЕКи виявилися практично поза контролем влади. Випивши горя з приватниками, одесити вирішили повернутися до комунальних послуг.

Миколаїв тільки починає переймати одеський досвід. Немає сесії, щоб питання викупу площі не було поставлено на порядок денний. Приміщення колишніх кабінетів Жековського на проспекті Леніна, на вулиці Паризької комуни і т. Д. Перейшли в приватні руки. Кажуть, що місто втратило виробничу базу житлового комплексу «Проспект» – двоповерхової будівлі, де розташовувалася аварійна служба.

Приватні ЖЕКи постійно дотуються з міського бюджету, останній раз їм було виділено три мільйони гривень на підготовку до зими. На що вони витрачаються? Перевірити це практично неможливо. Головний орган, покликаний контролювати роботу ЖЕКів – Департамент ЖКГ – навряд чи в цьому зацікавлений, так як більшість приватних ЖЕКів таємно «охороняються» чиновниками.