Підтримували росіян та закликали до повалення української влади: кого і як на Одещині судять за колабораціонізм

Майже рік росіяни щоденно вбивають українців та знищують цивільну інфраструктуру. Однак і досі в розтрощених ворогом містах знаходяться любителі “руського миру”, які не лише підтримують окупантів, а й допомагають їм. Лише в Одеській області судять понад 80 зрадників, які коригували ворожий вогонь та здавали позиції Збройних сил України. Центр журналістських розслідувань проаналізував дані реєстру судових рішень та дізнався, хто в регіоні підтримував та співпрацював з ворогом і яке покарання за це отримав.

З початку повномасштабного російського вторгнення в Одеській області зафіксували 281 злочин проти основ національної безпеки, про що свідчать дані обласної прокуратури. 95 людям вручили підозри у колабораціонізмі, а 83 із них вже мають статус обвинувачуваних у суді.

Загалом, за даними керівника прокуратури Одеської області Сергія Костенка, регіон посідає друге місце в Україні за кількістю виявлених любителів Росії, поступаючись лише Луганщині.

Мрії про «Новоросію»

Одне із головних «місць дислокації» зрадників України – російська соціальна мережа Однокласники. У ній колаборанти активно висловлюють свою любов до «руського миру», діляться пропагандистськими матеріалами та шукають однодумців. Серед них – подільський пенсіонер Анатолій Тонкошнур. На його думку, південні та східні міста України – це міфічна країна «Новоросія», тому закликав одеситів брати до рук зброю та виборювати свою свободу у «кривавої, брехливої та корумпованої влади Києва».

“Давайте воссоединимся и свергнем действующую воровскую власть Украины! Одесса, Херсон, Николаев , Днепр, Донецк и Луганск – не Украина, это НОВОРОССИЯ!!!”, – закликав друзів Тонкошнур.

У липні 2022 року Приморський районний суд Одеси виніс вирок у справі Анатолія Тонкошнура. Суд визнав його винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та призначив покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Однак через щире каяття та співпрацю зі слідством пенсіонера звільнили від відбування покарання з випробувальним терміном на три роки.

Така сама доля спіткала й одеситку Ірину Атанасєвич. В Однокласниках жінка підтримувала заклики до жителів Одеси вийти зі складу України, а українську владу називала «нацистським режимом».

“Одесса – проснись! Одесса – вставай! Давайте свергнем гидру Киевской нацыстской власти наркоманов! Одесса должна выйти из состава Украины! Одесса – не Украина, Одесса – это Новороссия!”, – цим дописом поділилась Ірина Атанасєвич.

Однак замість одеситів на нього звернули увагу правоохоронці та затримали жінку за підозрою у вчиненні дій, спрямованих на насильницьку зміну влади. Суддя Приморського районного суду Одеси Костянтин Іоніді у червні 2022 року виніс вирок, яким визнав Ірину Атанасєвич винною, призначивши їй покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Однак, як і пенсіонера з Подільська, через каяття та визнання провини її звільнили від покарання та призначили 2 роки умовно.

Ще одна мешканка Одеси Надія Жосан з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну пропонувала випалити всіх “укрофашистів”.

“Жители Новороссии ВСТАВАЙТЕ!!! Хватит терпеть, нужно выжечь укро-фашистов с нашей земли!”, – наводять прокурори в обвинувальному акті допис жінки в Однокласниках.

Однак пізніше, після оголошення підозри та направлення провадження до суду, жінка, як і її однодумці, покаялася та визнала свою провину. Жосан навіть встигла видалити зі своєї сторінки в соцмережі всі дописи.

У липні 2022 року Приморський райсуд Одеси визнав Надію Жосан винною у посяганні на територіальну цілісність України та призначив покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Однак реального покарання їй також вдалося уникнути: через щире каяття та допомогу слідству жінку звільнили від відбування покарання з випробувальним терміном на три роки.

Політолог і конфліктолог Богдан Петренко говорить, що поява великої кількості колаборантів і проросійськи налаштованих громадян в Одеській області пояснюється потужним впливом на них Росії. Цей регіон, за його словами, Росія завжди сприймала, як частину свого міфічного проєкту «Новоросія». Тому на одеситів був постійний інформаційний пресинг з боку Москви. Не дарма, на погляд Петренка, оголошуючи про початок так званої «спецоперації», Путін зазначив, що необхідно покарати винних у подіях 2 травня 2014 року.

«Імовірно, є ще й причина в поліетнічності самої області, де російська мова з радянських часів (як і російська культура) сприймались об’єднувальними чинниками. Через них Москва активно впливала на всіх мешканців Одещини», – каже Богдан Петренко.

Підтримка пропагандистських міфів 

Серед жителів Одеської області знайшлися і ті, хто активно підтримував та розповсюджував відомі російські міфи, які пропагандисти поширювали з 2014 року, розпочавши війну у Донецькій та Луганській областях.

Віктор Григораш з Рені у своїх дописах в Однокласниках розповідав про те, що не росіяни, а українські військові з 2014 року здійснювали «геноцид» жителів Донбаса. А ще, на його думку, у загибелі «мирних жителів» у будинку Профсоюзів 2 травня в Одесі були винні саме українці. Із початком повномасштабної фази російсько-української війни чоловік всіляко дискредитував бійців ЗСУ.

“Всем кому стыдно за Россию. А вам не было стидно, когда укрофашисты живьем зжигали мирних граждан в одесском доме профсоюзов? Когда ВСУ 8 лет бомбили не военные обьекты ЛДНР, а мирних жителей? Когда дети Донбасса сутками сидели в подвалах, трясясь, от страха?” – питав на своїй сторінці Григораш.

На ці дописи Григораша звернули увагу правоохоронці. Чоловіка звинуватили у публічному запереченні збройної агресії та підтримці тимчасової окупації частини території України. Свою провину він визнав та підписав угоду з прокуратурою.

Щире каяття та сприяння розкриттю свого злочину, на думку суду є обставиною, яка пом`якшує покарання. Тож у грудні суддя Ренійського районного суду Іван Бошков, врахувавши пом’якшуючи обставини, позбавив Віктора Григораша права 10 років обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Мешканка Білгород-Дністровська Ольга Коптєва також активно висловлювала свої погляди у соцмережах. На своїй сторінці в Однокласниках жінка висміювала українців, звинувачувала ЗСУ у вбивстві мешканців Донбасу, а росіянами, зокрема російськими військами, українка, навпаки, захоплювалась.

“Когда убивали мирных, весь мир, молчал. Когда стали убивать убийц, весь мир ВОЗМУТИЛСЯ”, – писала Коптєва, натякаючи на черговий російський міф про те, що українці 8 років бомбили Донбас.

За те, що під час війни Коптєва заперечувала збройну агресію Росії проти України, підтримувала дії держави-агресора та закликала до співпраці з окупаційною владою на окупованих територіях, у жовтні суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Наталя Анісімова визнала її винною та позбавила права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 10 років. Під час винесення вироку суддя врахувала щире каяття обвинуваченої та співпрацю з органом досудового розслідування.

Василь Євсєєв з Ізмаїлу зі свого акаунту в Однокласниках, відвідуючи різні проросійськи налаштовані групи, робив репости публікації, в яких містилися заклики до підтримки дій держави-агресора та підтримка окупаційної влади.

“…очень сильно не хватает в Донецке засыпанном “лепестками” “слепых” из ОБСЕ. Глаза завязать да пустить по улицам”, – радить Євсєєв, бо, на його погляд, місія не бачила, як ЗСУ нібито бомбили населені пункти Донеччини.

Після отримання обвинувального акту, він, як і інші прихильники “руського миру” визнав себе винним. Згідно з рішенням суду, Євсєєв покаявся. Тож від судді Ізмаїльського міськрайонного суду Івана Яковенка Євсєєв отримав обвинувальний вирок, згідно з яким йому заборонено обіймати будь-які посади в держустановах та в органах, що надають публічні послуги, на 10 років.

Колаборанти-глашатаї

Крім соцмереж, прихильники Путіна проголошували свої гасла в магазинах, в парках та просто на вулиці.

У вересні одесит Сергій Вадатурський в одному з місцевих магазинів, спілкуючись з відвідувачами, розповідав, що “якби Росія воювала з Україною та українцями, то вона просто зрівняла б із землею і Маріуполь, і Херсон, і Харків з Києвом у перші дні війни бомбардуваннями. Росія звільняє заручників від терористів”, – запевняв житель Одеси.

Сергій Вадатурський заявляв, що Росія не воює з Україною, а проводить “спеціальну операцію зі звільнення українців від бандерівської влади”, а також закликав інших відвідувачів закладу підтримувати дії окупаційних угруповань «ДНР» та «ЛНР».

Його шляхом пішов і мешканець Харківської області Олексій Курочка, який в парку біля одеського “Слобідського ринку” запевняв відвідувачів, що Одеса – це Росія. Чоловік заявив: коли росіяни прийдуть в місто, він буде їм допомагати.

“Одеса завжди була російським містом і коли прийде Путін, то порядок наведе. Я з ними! Коли мої брати під владою РФ прийдуть до міста Одеси, то я буду з ними, і буду стояти поряд, і тоді подивимось хто буде при владі”, – казав Курочка.

Ще один колаборант, одесит Олександр Бузаджи просто посеред вулиці в Одесі розповідав, що чекає на Росію, яка «прийде та всіх врятує». Чоловік навіть лякав перехожих.

“Посмотрим где вы будете, когда Россия сюда придет”, – заявляв він іншим місцевим жителям.

Однак замість Росії всі вони дочекались судового вироку.

Суддя Київського районного суду Одеси Ігор Борщов визнав Сергія Вадатурського винним у публічному запереченні збройної агресії Росії проти України та закликах до підтримки дій держави-агресора.

Такий же вирок оголосив і суддя Суворовського районного суду Одеси В’ячеслав Шурупов у справі Олексія Курочку.

Винним визнано й Олександра Бузаджи  – до такого висновку дійшов суддя Суворовського райсуду Одеси Андрій Лупенко.

Кожного із них на 10 років позбавили права обіймати посади, пов’язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування.

Від вербування й провокації до викрадення людини

Проте деякі одеські зрадники пішли далі гучних заяв у соціальних мережах та на вулицях. Влітку 2022 року одесит Олег Бєляєв почав вербувати знайомих – колишніх та чинних працівників правоохоронних органів – для проведення підривної діяльності проти України.

За даними слідства, 19 червня він зустрівся зі знайомим, який, на його думку, працював в органах державної податкової служби Одеської області. Бєляєв запропонував чоловіку надавати деякі дані з відомчих баз податкової служби про заможних одеситів.

“Буде так, як в Херсоні, методика відпрацьована, як тільки наші прийдуть в Одесу будем куркулів розкулачувати”, – казав зрадник.

Однак чоловік, якого намагався завербувати Бєляєв, не зміг йому допомогти: він вже не працював у податковій та не мав доступу до такої інформації.

Через деякий час чоловіки знов зустрілись і Бєляєв похвалився, що вже не потребує інформації від колишнього податківця, адже має інших інформаторів. За його словами, офіціантки одного з кафе навмисно наливають алкогольні напої  військовослужбовцям Збройних Сил України більше, ніж ті замовляють. Після чого, користуючись їхнім станом, дізнаються інформацію щодо місцеперебування складів з боєприпасами та можливою хімічною зброєю. (Слідство поки не встановило цих осіб – ред.)

В серпні, напередодні дня Незалежності України, Беляєв вирішив зробити провокацію – вивісити російський прапор з написом “Одесса русский город” на даху однієї з багатоповерхівок. В помічники він покликав колишнього податківця, який мав фіксувати розміщення прапору.

Вивісивши прапор, злочинці опублікували провокаційний допис та фото у російській соцмережі Вконтакті. На цей допис пізніше посилались численні російські пропагандистські ЗМІ.

Через деякий час злочинні умисли Бєляєва пішли ще далі: він вирішив викрасти підприємця, щоб примусити його переписати на нього майно. До цього злочину він залучив колишнього податківця і його брата, який мав багато знайомих серед поліціянтів.

План із викрадення людини любитель «руського миру» та його поплічники розробляли майже місяць. Однак вже під час спроби викрадення 29 вересня їх затримали правоохоронці.

У листопаді, під час досудового розслідування, Бєляєв визнав себе винним та пішов на угоду з прокуратурою. А 25 листопада колегія суддів Київського районного суду Одеси визнала його винним та на 15 років позбавила волі, також конфіскувавши майно.

В контакті з окупантом

Серед жителів Одещини знайшлися і ті, хто намагався заробити, збираючи та передаючи окупантам інформацію про розміщення підрозділів Збройних сил України. Так, мешканець смт. Сарата Юрій Любковський з перших днів повномасштабної війни розміщував на своїй сторінці в соцмережі Вконтакті дописи на підтримку так званої “ДНР”. З обвинувального акту відомо, що завдяки цим дописам із Любковським зв’язалися керівник фейкового утворення “ДНР” та представник “Міністерства внутрішніх справ ДНР”.

Під їхнім керівництвом Любковський розпочав адмініструвати антиукраїнський Телеграм-канал “За союзное государство”. Житель Одещини збирав та планував за гроші передавати кураторам інформацію про розміщення підрозділів Збройних сил України в Одеській області. А після виїзду на тимчасово окуповану територію обіцяв присягнути окупаційному формуванню “ДНР” та стати його бойовиком.

За наказом своїх кураторів, поки перебував на території України, зрадник отримав завдання зібрати інформацію про розташування комплексів С-300, які перебувають на озброєнні Збройних Сил України та розташовані на території Одеської області.

Проте Любковський встиг повідомити «ДНРівцям» лише про переміщення військової техніки ЗСУ з півдня Одеської області до Затоки та Одеси. Після цього його затримали правоохоронці.

Під час судового розгляду Любковський визнав свою провину та просив колегію суддів Саратського районного суду суворо його не карати. На думку суддів, каявся він щиро, та на вирок це не вплинуло – судді визнали його винним. Любковський отримав покарання у вигляді позбавлення волі на 15 років, з конфіскацією майна.

За словами начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Одеської обласної прокуратури Олександра Чечітка, зазвичай колаборанти співпрацюють з росіянами саме через соцмережі та месенджери.

“Передача інформації зрадниками здійснюється за допомогою комп’ютерів та смартфонів через мережу Інтернет та за допомогою встановлених додатків- месенджерів, таких, як «Telegram» та «Whatsapp»”, – каже він.

Правоохоронці виявляють зрадників та колаборантів завдяки моніторингу соціальних мереж, проведенню негласних (слідчих) розшукових дій та допиту свідків.

Здебільшого, за словами Чечітка, серед обвинувачених є особи, які підтримують збройну агресію РФ проти України.

“Деяким з них куратори з РФ «обіцяли» адміністративні посади після окупації областей, а також допомогу з обміном до РФ у випадку затримання їх правоохоронними органами України. При цьому, обвинувачені переслідували також і корисливі мотиви та не нехтували можливістю заробітку зраджуючи державу та допомагаючи ворогу”, – каже прокурор.

На думку експерта Богдана Петренка, аби боротьба зі зрадниками в Україні дійсно була ефективною, необхідно було вести її постійно, ще до війни.

“Зараз, в період емоційного сприйняття війни, можуть бути зловживання і бажання замінити ефективність ефектністю. Але не варто забувати, що ми ведемо боротьбу за правову державу, за свободу, а не лише за те, щоб не бути частиною Росії”, – каже Петренко.

Експерт вважає, що Україні варто уникати навіть натяків на використання неправових методів у боротьбі з колаборантами. Інакше – є великі ризики перетворитись на віддзеркалення свого ворога.

У грудні 2022 року у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який посилює покарання за колабораціонізм. Він передбачає, що тих, хто підтримує державу-агресора, зможуть карати штрафом від 8,5 до 51 тис. грн із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років або без такого. Наразі за це передбачено лише один вид покарання – позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років. Досить м’яке покарання для тих, хто активно підтримує збройну агресію проти українців, наслідками якої став справжній геноцид народу.