19.01.2023
14:39

Грабунок по-російськи: чи є шанс повернути в Херсон викрадені окупантами музейні експонати

Ірина Паршина, Центр журналистських розслідувань

Кожну третю середу січня Херсонський краєзнавчий музей і художній музей імені Шовкуненка проводять День музейного селфі, коли експонати стають елементами фотозон, а відвідувачі залюбки цим користаються. Був проведений такий захід і в цьому році, але на відміну від попередніх років він був сумний і в музеях не було жодного відвідувача.

День музейного селфі став приводом нагадати про злочин російських окупантів – найбільшу по масштабам з часів другої світової війни крадіжку експонатів з фондів українських музеїв. Свої заходи музеї провели через постійні обстріли Херсона в онлайн-форматі. Художній музей запропонував містянам викладати на своїй Фейсбук-сторінці фото, зроблені в День музейного селфі в попередні роки, щоб нагадати про викрадені росіянами експонати. Краєзнавчий музей провів «День антиселфі»: працівники установи розмістили в соцмережі свої фото, зроблені в спорожнілих після пограбування залах.

Усі фото - з Фейсбук-сторінок Херсонського краєзнавчого і Херсонського художнього музеїв.

Згідно з приблизними підрахунками, з херсонських краєзнавчого і художнього музеїв росіяни вивезли приблизно 20 тисяч експонатів.

 

Радянський «мотлох» росіян не цікавив

 

Коли після визволення Херсона співробітники обласного художнього музею імені Шовкуненка змогли потрапити в будівлю, то побачили, що російські окупанти вивезли не всі картини із зібрання. Але з тих, що лишилися, переважна більшість – портрети Леніна та інші експонати радянської доби, в яких ідеологічного значно більше, ніж художнього.

Російська пропаганда усіляко відбілює і навіть ідеалізує роки існування СРСР, каже про «вірність історичним традиціям». Але коли діло дійшло до музейних експонатів, які росіяни, тікаючи з Херсона, «евакуювали», тобто, крали, обирали лише те, що має художню і матеріальну цінність.

Директорка Херсонського обласного художнього музею Аліна Доценко каже, що російські «поціновувачі мистецтва ще до «офіційного» захоплення музею вже проявляли свою зацікавленість.

«Вперше росіяни «завітали» в музей 21 травня 2022 року. Прийшли кілька озброєних чоловіків у цивільному, вони цікавилися музейними фондами, питали, чи в належних умовах зберігається колекція, навіть оперували суто музейним терміном «температурно-вологісний режим» і пропонували у подальшому надати допомогу для перевезення колекції у Крим або Росію, «щоб вона зберігалася у кращих умовах», - каже Доценко.

Співробітники, які тоді перебували в музеї, озвучили непроханим гостям версію, яку директорка наказала поширювати усім, якщо виникатимуть питання щодо місцезнаходження експонатів: перед реставрацією з будівлі все вивезли (принаймні, найцінніше), де перебуває колекція, вони не знають. Після розмови чоловіки пішли, але обіцяли повернутися для «інвентаризації».

До липня музей не дуже цікавив окупаційну владу. Хіба що в червні туди приходив тодішній окупаційний «начальник управління культури» (зараз – «міністр культури») Олександр Кузьменко. Говорив про «перереєстрацію» установи «за російським законодавством».

А 19 липня став днем захоплення музею окупантами. В установу прийшли кілька озброєних людей, більшість – в масках-балаклавах, в супроводі яких «заступила на посаду» окупаційна «директорка» Наталія Десятова.

За словами Аліни Доценко, ця людина – дуже далека від музейної справи, в минулому її в Херсоні знали як співачку з кафе «Театральне».

«Так звана «нова директорка» розпочала свою діяльність з перевірки фондів і наказала провести обшук у співробітниці, яка виконувала обов’язки головного зберігача. Шукали інформацію про музейну колекцію, бо з музейних комп’ютерів ми видалили усі відповідні дані. Також псевдо-директорка змінила музейну охорону на росіян. Деякі працівники музею пішли на співпрацю з окупантами. А серед них були і ті, хто повернувся до роботи, узгодивши це зі мною. Ці люди, можна сказати, що були нашими агентами у ворожому лігві».

 

Хто розкрадав музей

 

Зараз відомо, що керували так званою «евакуацією», а справді – розкраданням музею, не тільки окупаційна «директорка» Наталя Десятова, а й кримчани: директор Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін, який є відомим колаборантом, і його заступник Олег Шкедя. Вони обидва перебували в Херсоні при вивезенні колекції.

Незабаром і сам Мальгін в коментарях для російських «ЗМІ» визнав, що вони забрали 10 тисяч експонатів з майже 14 тисяч, це живопис і графіка XVII-XX ст. Залишили портрети Леніна, а також деякі роботи сучасних митців і великі за розмірами картини художників-соцреалістів.

Аліна Доценко каже, що, можливо, вдалося б запобігти настільки масштабного розграбування, якби не співробітники музею, які стали колаборантами.

В запасниках Херсонського художнього музея зараз порожньо.

Директора каже, що найбільш активно співпрацювали з росіянами три співробітниці установи, і саме вони, добре знаючи колекцію, допомагали відбирати і вивозити експонати.

Поки що зарано вказувати прізвища цих людей, бо стосовно жодної з співробітниць ще немає офіційної підозри в колаборантстві.

За словами директорки музею, співробітниці-колаборантки за власною ініціативою повідомили окупантам, що вся колекція зберігається в музеї. А одна з колаборанток надала детальний опис експонатів, який зберігала в домашньому комп’ютері.

Якби росіяни не мали цієї інформації, можливо, вони б не настільки зацікавилися музеєм.

Директорка каже, що до війни зверталася до обласної влади з проханням у зв’язку з реконструкцією будівлі вивезти з музею на тимчасове зберігання хоча б найцінніші експонати. Але рішення про переміщення експонатів чиновники так і не прийняли.

 

Що вкрали росіяни

 

В колекції Херсонського художнього музею імені Шовкуненка зберігалися роботи відомих російських і українських художників XIX – XX сторіч, радянського періоду: Костянтина Коровіна, Івана Айвазовського, Архіпа Куїнджи, Костянтина Маковського, Зинаїди Серебрякової, Михайла Врубеля, Олексія Шовкуненка, Івана Похитонова, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Георгія Курнакова, Леоніда Чичкана, Гаврила Глюка, Карліса Дабрайса…

Також є в експозиції роботи старовинних іноземних майстрів – німецьких, італійських, англійських…

Викрадені і ікони XVII століття: «Тихвінська Богоматір», «Спас у силах», «Четьї Мінеї»…

Аліна Доценко каже, що немає сумнівів в тому, що станом на початок листопада викрадена окупантами колекція Херсонського обласного художнього музею ім. Шовкуненка (принаймні, більша її частина) перебувала в Криму, в сімферопольському Центральному музеї Тавриди.

«Чи перебуває там вона і зараз, невідомо. Існують ризики перевезення викраденої колекції до Росії. Про це свідчить інформація про те, що на початку грудня до кримських музеїв завезли пакувальні матеріали «для евакуації колекцій», зокрема, – в Центральний музей Тавриди. Тож стверджувати, що експонати з Херсона досі знаходяться в Криму, не можна. Існує ще одне побоювання: що не вся колекція була перевезена до Криму, що частина могла «розпорошитися» по дорозі та потрапити до приватних колекцій. Принаймні, на сьогодні ми вже можемо стверджувати, що викрадено явно більше 10 тисяч творів мистецтва. Якщо в Криму підтверджують цифру 10 тисяч, то виникає логічне питання: де решта?», - каже Аліна Доценко.

До того, як на Херсонщину прийшла війна, в цьому приміщенні зберігалися експонати.

Говорити про фінансову складову питання вона на хоче. Каже, що будь-яка додаткова інформація про вартість викрадених робіт може бути на користь окупантам.

Керівниця музею каже, що робитиме все для повернення експонатів. Правда, зазначає, що це – перш за все функції органів державної влади, бо вони мають налагоджувати відповідні міжнародні комунікації.

 

«Краєзнавчий музей грабували не спеціалісти»

 

Науковий співробітник Херсонського обласного краєзнавчого музею Михайло Підгайний зізнається, що був дуже здивований, коли після визволення Херсона зміг потрапити в будівлю музею.

«Я не знаю, кого залучали до пограбування музею, але сумніваюся, що це були серйозні науковці. Чимало експонатів, які мають велику наукову і культурну цінність, збереглися. Зокрема, експонати природничого відділу. Я зараз не можу розповідати про все докладно, бо в прифронтовому місті треба бути дуже обережним. Коли в Херсоні буде безпечно, люди про все дізнаються. Скажу лише, що вцілілі експонати переміщені в безпечне місце. Але, на жаль, величезну кількість експонатів росіяни розікрали: артефакти античного періоду, середньовіччя, більш пізніх епох. Брали те, цінність чого не викликала сумнівів. Не здивуюся, якщо наші експонати з’являться десь в приватних колекціях».

З музею вивезли колекції монет, зброї, сарматські прикраси, експонати радянського часу та Російської імперії, антикварні меблі XVIII—XIX століть, колекцію ікон, картини і всю археологічну частину експозиції.

Херсонський археолог Денис Сікоза, заступник начальника Херсонської обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури, каже, що музей грабували просто варварські. Деякі дуже цінні експонати розбили, намагаючись зняти зі стендів. Наприклад, скляний кубок з Чорнобаївського поховання V століття нашої ери. 

На відміну від Херсонського художнього музею, щодо колаборантів серед рядових співробітників краєзнавчого музею відомостей немає. Але там є ТОП-колаборант. З окупантами співпрацювала директорка музею Тетяна Братченко, через що має підозру від СБУ.

Директорка під час окупації Херсона охоче давала російським пропагандистам інтерв’ю про «утиски російської культури» в Херсоні про «заборону націоналістами справжньої історії». Братченко організовувала в музеї виставки, присвячені російським діячам Григорію Потьомкіну та Олександру Суворову, при цьому розповідаючи пропагандистам, як вона «героїчно ховала експонати від націоналістів». 

Співробітники музею кажуть, що Братченко втекла з Херсона десь за тиждень до «евакуації» експонатів. Директорка, як кажуть її колишні підлеглі, не приховувала, що має нерухомість в Криму. А вивозили цінності на кількох вантажівках якісь невідомі люди, скоріше за все, росіяни.   

 

Що окупанти не змогли вкрасти

 

Найбільше від мародерства окупантів постраждав Херсонський обласний художній музей, колекція якого розграбована на 80%. Але співробітники, перевіряючи вцілілі фонди, знайшли два цінних експонати, які росіяни не «евакуювали».

Знайдена в фондах старовинна ікона, оплічний образ св. Миколая Чудотворця створений у ХІХ ст. за традиціями іконопису на дерев’яній дошці з паволокою та левкасом, з використанням позолоти.

Також знайдений гобелен херсонської художниці Ольги Бринцевої «Різдво», який спочатку вважали викраденим. Мародерство цей експонат пережив, бо був захований за решіткою у найвіддаленішої стінки фондосховища та захищений чохлом, який злився з кольором стіни.  

Крім того, за словами Аліни Доценко, є картини, передані херсонському музею, але які до повномасштабного російського вторгнення не встигли перевезти з Києва.

А найбільшою вдачею є те, що росіянам не дісталася дуже цінна колекція артефактів, знайдених під час розкопок Тягинської фортеці. Зберігалася ця колекція в Херсонському краєзнавчому музеї.

Херсонська мистецтвознавиця Олена Афанасьєва розповідає, що 16 лютого колекція була відправлена в Київ для експонування на виставці, яку культурне товариство «Україна-Литва» організувало в Музеї археології  Національної академії наук (НАН) України.

«Це близько ста безцінних експонатів, знайдених за кілька років досліджень, які проводили херсонські археологи і науковці Інституту археології НАН», - каже Олена Афанасьєва, яка була куратором цієї виставки.

За її словами, цінність цих експонатів неможливо переоцінити:

«Це – матеріальні свідчення того, що ще задовго до Катерини Другої і Григорія Потьомкіна на території Херсонської області існувало цивілізоване суспільство з розгалуженими міжнародними контактами. Бо під час розкопок знайдені і кримськотатарські артефакти, і польські, і литовські. Усе це руйнує міф про те, що «Росія принесла на Херсонщину цивілізацію». До речі, Тетяна Братченко ставилася до цієї колекції дуже прохолодно, у неї були інші пріоритети».

Коли дозволить ситуація, колекція повернеться в Херсонський краєзнавчий музей, щоб стати ядром нової експозиції.     

У центрі уваги