Покинута техніка та мінування: що залишили росіяни в деокупованих селах Миколаївщини

Тікаючи з населених пунктів Миколаївської області, російські окупанти залишили на своїх позиціях чимало боєприпасів та техніки. «Ленд-ліз по-російськи», – жартують українські захисники. Щодня вони виїжджають на звільнені від рашистів території, аби знайти та знешкодити усі приховані “подарунки”, адже, відступаючи, ворог мінував усе довкола.

Центр журналістських розслідувань провів день разом з бійцями, спостерігаючи за їхньою роботою. Від цього залежить безпека мирного населення, яке потім повернеться у свої домівки.

Нацгвардійці на чолі із заступником командира військової частини 3039 Артемом Щербаковим зрання у повній готовності їдуть побитою внаслідок бойових дій дорогою. Повз покинуту окупантами техніку вони прямують до одного з визволених сіл Миколаївщини.

Їм треба встигнути відпрацювати всі завдання та якомога швидше “зачистити” усі населені пункти від того, що по собі залишив «руський мір».

Наша задача – це виявлення вибухонебезпечних предметів, колаборантів. Також знаходження осіб, які переодягалися в цивільну форму та хотіли залишитися на території області та продовжувати своє життя. А найголовніша задача – це безпека містян, які тут знаходяться. Адже багато нерозірваних снарядів”, – говорить Артем Щербаков.

Команда шукає небезпечні предмети, використовуючи дрони. Саме розвідка з повітря дає змогу відшукати покинуті росіянами склади боєприпасів, техніку, бліндажі, а також скорегувати за необхідності роботу усієї команди. Військовослужбовець із позивним “Кедр” запускає дрон із руки та шукає можливі заміновані території.

Досить сильно шокували склади, які позалишали (росіяни, – Ред.). Велика кількість снарядів, дуже багато контейнерів з-під “Градів” і так далі”, – розповідає про свої знахідки “Кедр”.

Під час окупації сіл, російські загарбники переховувалися у домівках мирних жителів. Окупанти тікали поспіхом, залишивши зброю, боєприпаси та інші “трофеї”, при цьому замінувавши у будинках містян навіть підвали.

Тому, крім власної безпеки, перед нацгвардійцями та іншими бійцями стоїть не менш важлива задача – зберегти якомога більше домів українців.

“Треба розмінувати, для того, щоб не підірвати будівлю людини, яка туди повернеться після відновлення зв’язку, газопостачання. Тому намагаємося як можна більше зберегти будівлю. Жодна ще не постраждала”, – ділиться тонкощами розмінування Артем Щербаков.

Сапер із позивним Дарік каже, що небезпека може критися будь-де. Вибухівка може спрацювати навіть від перепадів температури повітря. Тому всій команді слід працювати дуже обережно.

Тут все небезпечно. Будь-що може вибухнути від найменшого поштовху. Все це нам треба обережно знешкодити, щоб люди могли заїхати та повертатись додому. Ще дуже багато роботи”, – розповідає сапер.

Нам показують потрощені будинки, де перебували рашисти: усюди покинутий одяг, контейнери з-під їжі і сухпайки. У більшості домівок вибиті вікна, двері, понівечені меблі, кухня.
Місцевий житель Віталій, повернувшись після деокупації, не впізнав дім своєї бабусі. На підлозі залишилась купа пляшок з-під алкоголю. З початку війни у її оселі жили бойовики так званої ДНР.

8 березня сюди зайшли ДНРівці. Після них безлад, розруха. Сухпайків купа, шмотки… Там жахливий сморід. Забрали все: бідони для води, відра, балони з газом по 40 літрів. Навіть велосипедів і плит немає. Нічого немає”, – переказує побачене Віталій.

За час проведення зачистки на звільненій місцевості команда знайшла позиції росіян з артилерійськими боєприпасами від гаубиць, міни та порох. Трохи далі видно розбиту самохідну артилерійську установку росіян, по якій влучили українські бійці. Розтрощена техніка тут всюди. Стільки ж і замінованих предметів.

Це позиції не для оборони. Ці позиції були викопані для артилерії, для обстрілів. Оборонятись вони навіть не думали. Немає лінії окопів”, – каже сапер “Дарік”.

Неподалік захисники знайшли і бліндажі окупантів. В укритті видно облаштовані ворогом місця для відпочинку, порожні пляшки з-під алкоголю, сухпайки, їжу та інше.

Готувалися вони (росіяни – Ред.) тут зимувати. Але ЗСУ не дали можливості тут залишитися надовго”, – говорить Артем Щербаков.

Населених пунктів, які потребують розмінування, на Миколаївщині ще багато. І правоохоронні органи, і ДСНС разом із українськими бійцями застерігають місцевих жителів на звільнених територіях уникати будь-якого контакту з підозрілими речами, особливо з покинутою амуніцією – вибухівка може бути всюди.