03.11.2022
10:00

Зерновий коридор-2: чи є в нього майбутнє?

Андрій Попов, Центр журналістських розслідувань

Чорноморська зернова ініціатива за три тижні до кінця свого терміну пройшла випробування шантажем. Стамбульська угода про зерновий коридор залишається необхідною, але недостатньою для всіх її учасників.

Для ООН угода замало вплинула на світові ціни на продовольство, для України – лише послабила, але не вирішила проблеми експорту сільгосппродукції. Для Росії ж це було занадто спокусливим приводом для шантажу, аби не причинити двері до коридору.

Що принесла Чорноморська зернова ініціатива всім її учасникам і чому усі сторони змушені домовлятися – розбирався Центр журналістських розслідувань.

Що таке зерновий коридор?

22 липня у Стамбулі було підписано дві угоди в рамках Чорноморської зернової ініціативи: між ООН, Туреччиною, Україною з одного боку та між ООН, Туреччиною та Росією - з іншого. Організація об’єднаних націй визначає ініціативу як процедури безпечного транспортування зерна та іншої продовольчої продукції Чорним морем з трьох українських портів.

Водночас Україна відмовилася підписувати будь-які прямі угоди з Росією, заявивши, що країна-агресор жодних домовленостей не виконує.  

В рамках угоди Україна розмінувала підходи до трьох портів і організувала відправку зернових караванів, РФ зобов’язалася не атакувати порти та каравани, а Туреччина – контролювати безпеку на шляхах. Три країни разом з ООН створили у Стамбулі Спільний координаційний центр (СКЦ для проведення інспекцій суден.

Судна, які бажали взяти участь в Ініціативі, проходять  інспекцію поблизу Стамбула для підтвердження того, що на них немає вантажу, а потім слідують встановленим морським коридором в українські порти Одеса, Чорноморськ або Південний для завантаження. По дорозі назад вони також перевірялися в спеціально відведеній зоні Мармурового моря.

Остання, досить сумнівна за змістом обставина, дозволила РФ у жовтні звести потік зерна коридором фактично до мізерної цифри.  

Нагадаємо, що метою зернової ініціативи було втримати зростання цін на продовольство і попередити спалах голоду в бідних країнах завдяки поверненню українського зерна на світові ринки. 

Чому українське зерно важливе для світу?

Яке насправді значення для забезпечення світу продовольством мають ті 50-60 млн тонн зернових та олійних, що експортує  Україна? І чи може РФ, як заявили в Кремлі після удару безпілотниками по її військових суднах в анексованому Криму, компенсувати українські поставки?  

Якщо подивитися на українську частку в загальному виробництві зернових у світі, то вона здається помітною, але не вирішальною:  5% ячменю, 3% пшениці і  2% кукурудзи. Все ж таки у світі, за підрахунками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, загальне виробництво зернових перевищує 2,7 мільярда тонн.

Але понад 80% вирощеної продукції споживається в країнах-виробниках. Обсяг світової торгівлі куди менший – близько 410-420 млн тонн. Саме тому внесок України вивів її до ТОП-10 експортерів на всіх трьох основних ринках: продовольчої пшениці, фуражної пшениці, кукурудзи.

Зазначимо, що обсяги зернових на ринку залежать не лише від російських «калібрів», але й, наприклад, від посухи в інших провідних країнах-експортерах, як-от цього року у США та Аргентині.

Росія дійсно протягом останніх років є найбільшим експортером продовольчої пшениці. Торік до рекордного врожаю тут додали пів мільйона тонн вкраденого на окупованих територіях українського зерна. Цікаво, що саме такий обсяг - 500 тисяч тонн зерна - Володимир Путін пообіцяв бідним країнам Африки. Можна подарувати награбоване, але це не вирішить всіх потреб навіть бідних країн. Одне лише Сомалі споживає за рік 700 тисяч тонн продовольчої пшениці. 

Які результати Чорноморської зернової ініціативи?

Після укладання угоди перше судно вийшло з Одеського порту 1 серпня. Під завантаження воно зайшло до порту Чорноморськ 7 серпня і залишило порт 13 серпня. За неповні три місяці дії зернової ініціативи було експортовано 9,1 млн тонн зерна та сільгосппродукції, передусім соняшникової олії. За повідомленням Мінінфраструктури, всього було відправлено 403 судна з продовольством для країн Азії, Європи та Африки. 

В рамках Всесвітньої Продовольчої Програми під егідою ООН до країн, що перебувають на межі голоду, було відправлено 190 тисяч тонн української пшениці.

На зерновий коридор у вересні прийшлося 60% українського експорту зерна та продуктів харчування. Ці поставки та сподівання на їхнє продовження знизили ціни на світовому ринку майже до довоєнного рівня.

Всього українську продукцію отримали 38 країн. Понад 60% вантажів було спрямовано до Африки та Азії.

- Переважну частину агропродукції, що була спрямована до Африки, становить продовольча пшениця, в той час як до Європи відвантажено більше кормового зерна, – розповів генеральний директор Українського Клубу Аграрного Бізнесу Роман Сластьон.

Для України результати зернового коридору були вкрай важливі для роботи аграрної галузі. Угода дозволила зернотрейдерам, що мали законтрактовані партії з врожаю минулого року, нарешті виконати свої зобов’язання. Розвантажені зерносховища. Зросли закупівельні ціни, які дозволили аграріям працювати хоча б на рівні собівартості. 

Як засвідчив досвід першої половини року, альтернативними шляхами, без морських портів,  Україна може експортувати лише до 3 млн т на місяць.

«Але вартість таких перевезень сягає 200 доларів на тонну, що при поточних цінах реалізації є збитковим для аграріїв», - запевнив президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.

Україна встигла вивезти за липень-жовтень 2022 року близько 21 млн тонн збіжжя, здебільшого врожаю минулого року. Станом на початок листопада в країні буде близько 49 млн тонн зерна, які треба вивезти. Якщо блокада українських портів відновиться, на це знадобиться півтора року. 

Найбільший виграш отримала Туреччина. Окрім політичних бонусів для Реджепа Ердогана напередодні виборів, добре заробляють і турецькі судновласники. За інформацією Андрія Клименка, керівника моніторингової групи "Інституту чорноморських стратегічних досліджень", приблизно 40% суден, що беруть участь у зерновому коридорі, належать компаніям, зареєстрованим у Туреччині. До того ж, значна кількість зерна для країн Ближнього Сходу переробляється на борошно теж в Турції.  

Очікування, що не справдилися

Позитивний ефект зернового коридору на поставки українського зерна вже у жовтні виявився значно меншим, ніж у вересні.

Перш за все, це було викликано невпевненістю трейдерів у продовженні угоди. Росія добилася повільної роботи Спільного координаційного центру шляхом обмеження кількості інспекторів. Кількість перевірених суден за добу знизилася вдвічі, з 25 до 12. Через це у Мармуровому морі та біля Стамбулу в очікуванні перевірок скупчилося 95 суден з вантажем. Ще 101 судно, за інформацією Мінінфрраструктури, очікує дозволу на вхід до гуманітарних коридорів. Строки доставки зерна покупцям затягуються, через простої зростає вартість транзиту.

Тобто судно, яке мало б 30 вересня підійти на «вхідну» інспекцію, вже не мало шансу вийти з коридору до 22 листопада.

Купівля зерна станом на другу половину жовтня в портах практично зупинилася, казав в коментарі LIGA.net Юрій Гаврилюк, директор консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest.

Як наслідок, три відкритих порти працювали лише на 2/3 своєї потужності. Бізнес-спільнота неодноразово зверталася з проханням поширити дію коридора на порти Миколаєва.

Цього так і не сталося, передусім тому, що через безпосередню близькість до зони бойових дій компанії-страхувальники визначили як надмірні ризики судноплавство, розповів Центру директор Економічного українського клубу Олег Пендзин.

- Просто страхувальники не погодилися. Жоден корабель не вийде з порту без страхування корабля, страхування вантажу. Страхові компанії надзвичайно обережно ставляться до небезпеки збільшення їх видатків. Вони і так на сьогоднішній момент в 1,5 рази збільшили страхове відшкодування по тих кораблях, які йдуть по зерновому коридору, - розповів Олег Пендзин.  

Економіст зазначає, що внаслідок повномасштабної війни і зупинки портів дохід зернотрейдерів різко впав, тому вони намагаються уникати додаткових витрат. 

- На сьогоднішній момент у зв’язку зі збільшенням видатків, пов’язаних зі страхуванням, фактичний дохід трейдерів зменшився до близько 65% від контрактної ціни. Ну і, безперечно, Ердоган не сидить на місці, свої 25% Туреччина забирає жорстко в українському зерновому хабі, - говорить Олег Пендзин.

До того слід додати і внутрішні українські проблеми. У Бюро економічної безпеки та податковій зазначають, що трейдери затримують повернення в країну валютної виручки на суму від 1,5 до 4 млрд доларів. У свою чергу бізнес масово скаржиться, що в жовтні практично зупинилося повернення ПДВ. Все це знецінює привабливість зернового експорту для бюджету та бізнесу.

Свої проблеми виникли і у Росії. Експорт російської пшениці у червні-серпні впав на 27%. Це при рекордному тут врожаю – понад 94 млн тонн. Проблеми викликані санкціями: відмовою великих міжнародних банків та страхувальників працювати з експортними вантажами РФ, зокрема, зерном. Росія неодноразово заявляла, що бажає особливих умов для свого експорту продовольства та добрив в обмін на роботу зернового коридору. 

В ООН же стурбовані тим, що ринкові ціни, попри зниження, залишились вищими за довоєнний рівень, а через брак добрив росте загроза зниження урожаю наступного року, передусім в бідних країнах світу. 

Нагодувати шантажем

Власне, ні в кого у світі не було сумніву, що Кремль використає питання продовження експорту українського зерна для шантажу і посилення свого впливу на зустрічі країн G20 на Балі 15 листопада.

До удару безпілотників по військових кораблях у Севастопольській бухті РФ чотири рази погрожувала розірвати угоди Чорноморської зернової ініціативи:

  • 7 вересня Путін заявив, що зерно, яке експортується з України, йде не у ті країни, а РФ  "надули"; 
  • після 8 жовтня Путін в Астані попередив, що існування морського гуманітарного коридору під питанням через вибух на Кримському мосту;
  • в середині жовтня Росія пригрозила припинити дію "зернової угоди", якщо не будуть виконані вимоги щодо зняття санкцій з експорту зерна та добрив, і надала ООН пакет скарг;
  • 20 жовтня стало відомо, що РФ погрожує генсеку ООН "переглядом співробітництва", якщо той спрямує в Україну експертів для розслідування щодо  іранських дронів.

Нарешті, в останні дні жовтня робота зернового коридору зупинена під приводом удару по військовим  кораблям у Севастополі. У Міноборони РФ заявили, нібито дрони могли бути запущені з одного з тих суден, що пересувалися в межах зернового коридору до українського порту. Після “бойових комарів” заява викликала скепсис, тим більше що після підписання зернових угод, війська РФ двічі завдавали ракетні удари по Одеському порту. Тоді в росіяни назвали свої дії припустимими, адже удар наносився не безпосередньо по зерновому терміналу.  

Вже наступного дня після відмови Кремля виконувати Чорноморську ініціативу,  Євросоюз,  НАТО, США та кілька європейських країн офіційно закликали росіян повернутися до зернової угоди. Одночасно Лавров ще раз нагадав, що Кремль відкритий до переговорів із США, якщо будуть враховані інтереси РФ. 

Коридор продовжено, а чи надовго? 

Але чи добилися росіяни згоди світової спільноти на другий етап торгу своїм шантажем  голоду 100 млн людей в бідних країнах Азії та Африки? Схоже, що поки ні. 

На відміну від стану на 24 лютого, близько 2 млн тонн зернових знаходиться на судах у турецьких берегів, а Україна встигла звільнити свої елеватори для зерна нового врожаю.

І вже ввечері 30 жовтня ООН, Туреччина та Україна заявили, що рух цих суден гуманітарними коридорами буде продовжений - і зазначили, що повідомили про це Росії. А наступного дня перший зерновий конвой з 12 суден вийшов з українських портів в Чорне море.

Але бізнес ризикувати не погодився. Ціни на пшеницю на біржах  зросли до рекордного рівня за 2 останніх роки, повідомив вранці 31 жовтня  Bloomberg. Страхові компанії Ллойду заявили про зупинку страхових полісів для суден в межах маршруту Чорноморської зернової ініціативи.

Хтось мав взяти на себе ризики роботи зернового коридору без участі РФ, пояснив Центру журналістських розслідувань Олег Пендзин.

- Коридор страхування (термін оновлення страхового полісу на безпеку судна - прим.ред) - 7 днів. Тобто всі кораблі, які були застраховані і підтверджені страховими полісами до позавчорашнього дня (31 жовтня – при.ред), вони пройдуть. Ті, що зараз в Одесі – вони ще встигнуть. Усі інші – ні, без формальної згоди росіян щодо зернового коридору страхувальники  гарантовано відмовляться, - говорить Пендзин. 

Водночас експерт зазначає, що продовження дії зернової угоди може забезпечити Туреччина. 

- Є інший варіант – варіант, що відповідальність на себе візьме Туреччина, виступить перестраховиком ризиків, пов’язаних із транспортуванням зерна. Але тут надзвичайно велика небезпека для Туреччини. Росіянам навіть не потрібно обстрілювати зернові конвої, вистачить замінувати шляхи. Пошкодження одного судна ставить хрест на цьому заході. Кожного ж разу забезпечувати прохід зернових конвоїв тральщиками і есмінцами - то дуже дороге задоволення. Якщо це робити,  доля трейдера падає нижче 50% від контрактної ціни, а то вже практично дорівнює собівартості. Ніхто не буде бавитися в ці речі, а будуть просто шукати інші шляхи, наприклад, через дунайські порти, баржами відправляти  на Констанцу, - вважає економіст.

Позиції бізнесу взяли до уваги сторони Ініціативи, і оголосили про тимчасову зупинку коридору на час перемовин з Росією.

Перерва була недовгою. 2 листопада  Міноборони РФ повідомило, що одержало від України гарантії невикористання зернових коридорів для військових дій і тому відновлює свою участь у Чорноморській зерновій ініціативі. 

Щоправда, термін її дії спливає вже 19 листопада. На яких умовах зерновий коридор для українського зерна буде працювати надалі - невідомо.

У центрі уваги