«Жодна держава не хоче віддавати владу на місця»: чому поділ Миколаївщини на нові райони знову завис

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, самоврядування й регіонального розвитку підтримав урядовий проєкт постанови про новий поділ на райони, хоча  і регіональні мери, й експерти з державного розвитку, і в Асоціації міст України його не сприйняли і розкритикували.

«Четверта влада» писала про цей проєкт. У цій публікації розповідаємо, що у законопроєкті обурило управлінців та які його наслідки для Миколаївської області. Розібратися в деталях адміністративної реформи допоміг керівник програми практичної політики, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.

Трохи хронології

12 червня уряд затвердив проєкт постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». Планувалося, що після погодження профільним комітетом у Верховній Раді нардепи розглянуть і проголосують постанову 18 червня.

«Асоціація міст України» не підтримала новий районоподіл.

А кілька сотень регіональних посадовців та експертів з децентралізації написали відкритий лист до вищої влади з проханням «відхилити проект постанови, а також проект постанови №3582 «Про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних в містах, сільських, селищних, міських голів, старост села, селища у 2020 році” та відправити їх на доопрацювання».

Уряд поспішає з новим районуванням через цьогорічні місцеві вибори: на них мають обирати депутатів і до районних рад.

Однак 17 червня комітет Верховної ради відклав розгляд проєкту до врегулювання спірних питань. Про це повідомив голова профільного підкомітету Віталій Безгін.

23 червня в Міністерстві регіонального розвитку відбулося онлайн-засідання Ради донорів з питань впровадження децентралізації в Україні. Під час нього заступник міністра В’ячеслав Негода показав презентацію на тему, у якій між іншим є «Календарний план реформи» з попередньо вказаними місяцями прийняття різних документів Кабінетом міністрів і Верховною Радою.

Із цього слайду презентації виходить, що усі зміни до кодексів і законів, пов’язані з децентралізацією, прийматимуться вже після місцевих виборів. А вони мають відбутися 25 жовтня вже з новим районуванням. Джерело – minregion.gov.ua

1 липня Олександр Солонтай написав на своїй фейсбук-сторінці, що  «профільний комітет замість захистити людей, громади та самоврядування, підтримав КабМін у створенні над громадами та містами розширених районів».

– Хочуть спочатку утворити райони, далі на місцевих виборах обрати нові великі районні ради, а тільки потім визначитися на рівні законів, чим вони будуть займатися, залежно від результатів виборів! Раніше визначитися типу не встигають, але зате встигають зробити систему ще гіршою, ніж є зараз! – написав Солонтай.

Яку владну мережу ми маємо зараз

Наразі в Україні органи влади, які займаються державним чи місцевим управлінням, поділяються на представницькі і виконавчі.

Представницькі – це ради з депутатами: обласні, районні, міські, селищні та сільські. Вони представляють інтереси виборців і утримуються з місцевих бюджетів. Виконавчі – це державні адміністрації: обласні та районні. Вони фінансуються з державного бюджету і є важелями президентського і урядового впливу на місцеву політику. Є ще виконавчі комітети міст обласного значення, як виконавчі органи місцевого самоврядування в цих містах.

Верховна Рада (законодавча влада), Кабінет міністрів та президент (виконавча влада) – це найвищі, центральні органи влади. Окремо є судова гілка влади.

Чинний адміністративний устрій Миколаївщини

Миколаївська область поділена на 19 районів і має 5 міст обласного значення: Миколаїв, Вознесенськ, Первомайськ, Южноукраїнськ, Очаків.

За інформацією Миколаївської обласної державної адміністрації, в області вже створено 43 об’єднаних територіальних громади.

Ця карта показує чинний районоподіл у Миколаївській області. Джерело – ukrainaincognita

Якою може бути Миколаївська область незабаром

За проєктом Міністерства регіонального розвитку, Миколаївська область складатиметься із 4 районів: Первомайського, Вознесенського, Миколаївського та Баштанського. Кількість ОТГ збільшиться до 52 громад.

Таку будову матиме Миколаївська область, якщо Верховна Рада проголосує за урядовий проєкт постанови про ліквідацію старих і утворення нових районів.  Джерело – decentralization.gov.ua

За словами начальниці управління регіонального розвитку та інвестицій Миколаївської облдержадміністрації Оксани Гейко, у Вознесенському районі буде 14 громад, у Первомайському – 8 громад, у Миколаївському – 19 громад, а у Баштанському – 11 громад.

Оксана Гейко розповіла, що з області в Мінрегіон подали клопотання, щоб Арбузинську ОТГ, яку віднесли до майбутнього Первомайського району, приєднали до Вознесенського. Фото з izvestia.nikolaev.ua

Посадовиця каже, що людям так буде зручніше. Якщо в міністерстві прислухаються до пропозиції, у Вознесенському районі буде 15 громад, а у Первомайському – 7.

Як мало бути після адміністративної реформи

Реформа триває з 2015 року.

Від початку було задумано ліквідувати адміністрації, а їхні повноваження віддати новоствореним префектурам на чолі з префектом, якого призначає президент.

І районні ради також мали бути ліквідовані. Їхнє майно і повноваження мали розділити між ОТГ, обласними радами і державою. Так зменшився би бюрократичний апарат, рішення приймалися і виконувалися б швидше, економився місцевий та державний бюджет, бо не треба платити зарплати посадовцям та утримувати структури.

Разом із цим Верховна Рада мала проголосувати за відповідні зміни до Конституції. Це було б завершенням децентралізації, за якою місцеві громади ставали менш залежними від центральних органів.

– На мою думку, зайвими є і районні ради, і райдержадміністрації, і самі райони. Для розвитку України потрібно будувати країну громад. Слід допомогти «вмерти» районним радам, – каже Олександр Солонтай.

Проте Уряд змінив позицію і затвердив новий районоподіл зі збереженими адміністраціями і районною ланкою. Ще й закріпив це у проєкті постанови про цьогорічні вибори. Хочуть, щоб восени люди знову обирали депутатів усіх місцевих рад.

Докладніше про те, як і кого ми обиратимемо 25 жовтня 2020 року, читайте в публікації аналітичного порталу «Слово і Діло».

Державі має бути зручно керувати

Віталій Безгін пояснює: «райони створюються виключно задля зручності держави керувати своїми представництвами на місцях». Мовляв, префектів мало і вони фізично не зможуть впоратися із роботою.

Але, за словами Олександра Солонтая, у погоджених законопроєктах і в чинних законах ні префектів, ні префектур не передбачено. Він вважає, що цьогоріч до них не повернуться, бо уряд «узяв курс на розширення районних держадміністрацій та рад».

Експерт називає дії уряду «шкідництвом»

Олександр Солонтай теж підписав колективне звернення. Експерт каже: запропонована урядом трирівнева модель із районною ланкою – це шлях до обмеження місцевого самоврядування в правах та можливостях. Тоді як у Європі впроваджують децентралізацію. Наприклад, у Фінляндії взагалі лишили один рівень – громади.

– Щоб устрій перестав бути радянським, треба забрати районну ланку самоврядування над ОТГ, а не завести під неї всі громади, – вважає Олександр Солонтай.

Проте зазначає: «жодна державна влада ніколи не хотіла віддавати на місця владу, гроші, повноваження, можливості, тобто розбудовувати місцеве самоврядування. Центру це не вигідно, хто б не сидів у …Києві на Печерських пагорбах».

Адмінреформа і децентралізація в Україні почалася тільки завдяки «Революції гідності», тиску суспільства і «зарубіжних партнерів», вважає Олександр.

Двовладдя, хаос і «князівські вотчини»

Олександр Солонтай каже: якщо Верховна Рада проголосує за постанову уряду, на місцях посилиться президентський вплив, а люди заплутаються, хто які рішення приймає.

Крім того, нові райони лобіюють окремі депутати під себе, створюючи власні князівства та вотчини або виборчі округи у Верховну Раду.

За його словами, коли влада заявляла про ліквідацію районів, то замість прийняття змін до Конституції від нардепів надходили проєкти про «цементування та закріплення районів (округів)».

В уряді обіцяють бюджетну незалежність громад

Щоб заспокоїти людей, Міністерство розвитку громад та територій України повідомляє, що у парламенті вже зареєстрований законопроєкт зі змінами до Бюджетного кодексу, за яким «ніякого втручання району у бюджети громад» не буде.

За цим законопроєктом, районні бюджети складатимуться з такого:

– податок на прибуток підприємств та установ комунальної власності, засновником яких є райрада;

– плата за видані РДА ліцензії та сертифікати господарської діяльності;

– орендна плата за користування комунальним майном, власником яких є райрада;

– орендна плата за водні об’єкти, що надаються РДА та райрадами (до розмежування між громадами);

– інші доходи;

– дотації і субвенції.

Бюджети ОТГ формуватимуться так:

– 60% від податку на доходи фізичних осіб, місцеві податки і збори;

– рентні платежі, акцизний податок;

– доходи від використання комунального майна;

– плата за надання адміністративних послуг;

– трансферти (дотації, субвенції) тощо.

Але повноваження новостворених районних рад досі не визначені – в уряді тривають консультації з профільними міністерствами. Є лише припущення, описані тут.

Заявам уряду не довіряють

Експерти з децентралізації, місцеві голови і депутати публічно звернулися до вищої влади, щоб та не затверджувала новий районоподіл з районами і відправити його на доопрацювання, поки не буде оприлюднено кінцевий вигляд адмінустрою в країні.

Кажуть, що уряд без обговорень змінив базовий сценарій. І що реформи не буде без змін до Конституції, змін «у Бюджетний, Податковий, Господарський кодекси, законодавство про місцеве самоврядування та державні адміністрації».

Наразі центральна влада не згадує ні про конституційні зміни, ні про зміни до суміжних законів і кодексів, крім бюджетного.

Також у кількох областях незадоволені запропонованими варіантами районоподілу. Так, недавно в профільному підкомітеті намагалися знайти компромісні рішення для Чернігівської та Київської областей.

Колективне звернення підписали і представники Миколаївщини

Серед місцевих голів, депутатів, громадських діячів та експертів, які, станом на 1 липня, підписали колективне звернення, є кілька миколаївських. Зокрема:

– Олександр Сєнкевич, миколаївський міський голова,

– Світлана Талоха, секретарка Коблівської сільської ради,

– Атнажева Лілія, експертка з розвитку громад, Баштанка,

– Воробйова Алла, голова Миколаївської районної ради.

Журналістка звернулася до Миколаївської міської ради з проханням отримати коментар міського голови Олександра Сєнкевича. Цікавило, чому він підписав звернення і що, на його думку, не добре у новому районоподілі області.

Олександр Сєнкевич – колишній викладач Миколаївської філії Комп’ютерної академії «ШАГ» і колишній інженер-програміст, має досвід управлінської роботи на посаді директора ІТ-фірми. «Активізувався» у 2014 році в громадській діяльності, а вже у 2015 році був обраний міським головою Миколаєва. Його офіційна біографія каже, що він – наймолодший в Україні мер обласного центру. Посадовцю зараз 38 років. Фото з його офіційної сторінки у фейсбуку

Відповідь отримали через начальницю відділу інформаційного забезпечення Інгу Хоржевську. З її слів, позиція Олександра Сєнкевича така: «децентралізація у тому вигляді, в якому її пропонують із Києва, – це розвал самої ідеї децентралізації».

– І ця позиція співпадає із позицією Асоціації міст України, – додає посадовиця.

Інга Хоржевська, зі слів мера, каже, що розподіл області на чотири райони безпосередньо на Миколаїв не впливає, але означає «ручний режим керування» з боку центральних органів влади. А мало б бути, як у Польщі, де центральна влада не може втручатися у справи місцевої.

Більше про реалізовану польську модель децентралізації можете прочитати тут.