COVID-19
В УКРАИНЕ
ЗАРАЗИЛОСЬ:
54133
ВЫЗДОРОВЕЛО:
26503
УМЕРЛО:
1398
ОДЕССКАЯ ОБЛАСТЬ
2208
НИКОЛАЕВСКАЯ ОБЛАСТЬ
482
ХЕРСОНСКАЯ ОБЛАСТЬ
204
13:48
123
0
12.06.2020

Корпорація корупції

Сільськогосподарська продукція — одна з головних статей експорту України в Китай. Останніми роками ця галузь привертає посилену увагу потенційних інвесторів, в тому числі китайських. 

У минулому Пекін уже робив кілька спроб закріпитися на українському агроринку. Обсяги інвестицій обчислювалися мільярдами доларів — отже, гра йшла по-крупному і на перспективу. Та сподівання Піднебесної, що великі масштаби проектів і домовленості на найвищому рівні гарантують успіх, виявилися марними. В Україні стратегічні плани й державні інтереси китайців уже традиційно стикаються з незборимою перешкодою — корупцією. 

Так звану “справу “Зернової корпорації” можна вважати символом фіаско китайців в Україні. 

Державну продовольчо-зернову корпорацію України (ДПЗКУ) було створено урядом у серпні 2010 року. Фактично це — зернотрейдер. Та на відміну від інших, цей трейдер державний і... збитковий. 

10 років тому ДПЗКУ пророкували велике майбутнє. Корпорації належить 10% сертифікованих зернових потужностей України, десятки об'єктів, а можливості її портових терміналів дозволяють забезпечити до 12% середньорічних обсягів експортної перевалки зерна (3,77 млн. тонн). Компанія оперує десятками мільярдів гривень експортної виручки. Та нині її керівництво відверто заявляє: з провідного гравця на аграрному ринку Корпорація загрожує перетворитися на банкрута, і одна з головних причин — її співпраця з китайськими партнерами.   

Фактично фінансовий хребет ДПЗКУ — це китайський кредит. У 2012 році, за часів Президента Віктора Януковича, Корпорація, якій уряд надав право виступати контрагентом від імені України, домовилася про кредит від Експортно-імпортного банку Китаю. Угоду особисто лобіював тодішній міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк. Нині він переховується за кордоном.

Партнером українців виступила державна Китайська національна корпорація машинної промисловості і генеральних підрядів (China National Complete Engineering Corporation, CCEC). Україна мала отримати від Китаю $ 3 млрд. на термін у 15 років за надзвичайно вигідними умовами: ставка Libor + 4,5% і з п'ятирічним пільговим періодом. Українська сторона запевняла, що гроші підуть на розвиток сільського господарства. Важливо зазначити, що кредит було отримано під державні гарантії.

Головна умова перед кредиторами — ДПЗКУ має щорічно постачати китайцям близько 5 млн тонн зерна, переважно кукурудзу, тому кредит жартома назвали “кукурудзяним”. 

Жарти закінчилися, коли Україна отримала перший транш - $1,5 млрд. Куди пішли ці гроші? $ 1 млрд. Корпорація поклала на депозитний рахунок в державному Укрексімбанку, де вони начебто досі зберігаються. Півмільярда було витрачено на операційну діяльність. Її результати невтішні.

На щастя, можливістю взяти другий транш у сумі $1,5 млрд. на технічну допомогу (закупівлю китайської с/г техніки, запчастин тощо) Київ не скористався.  

ДПЗКУ жодного разу не виконала своїх зобов'язань за контрактом. Наприклад, у перший рік з моменту підписання вона мала поставити в КНР 4 млн. тонн продукції, у другий рік — 4,5 млн тонн, у третій рік — не менше 5,2 млн тонн, однак фактичні поставки складали від 10 до 23% домовлених обсягів.

Натомість діяльність Корпорації постійно супроводжувалася корупційними скандалами. Паралельно зі зміною центральної влади там змінювалися керівники, а кількість справ, відкритих правоохоронцями проти посадовців Корпорації зросла до 150, каже її нинішній очільник Саймон Чернявський. 

Ось лише один приклад: за словами екс-голови ДПЗКУ Валерія Томіленка, у своїй діяльності Корпорація активно використовувала послуги офшорів-посередників. "Через ці компанії ішов живий товар: пшениця, ячмінь, кукурудза. Корпорація купувала продукцію за гроші китайського контракту. Були завантажені кораблі, товар доправили, покупці розрахувалися з офшорами, але жоден долар на рахунки ДПЗКУ не надійшов. Так украдено $ 132 млн.", - каже Томіленко.

Наприкінці 2019 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про в Литві затримання колишнього голови правління ДПЗКУ, якого з березня 2017 року розшукували як підозрюваного за фактом завдання підприємству понад $ 60 млн збитків.  Також у грудні минулого року Кабінет міністрів повернув у державну власність 14 незаконно проданих майнових комплексів ДПЗКУ.

Корпорація також могла постачати продукцію і в інші країни, але тільки через китайського партнера ССЕС за маржу $ 5 з кожної тонни за принципом ексклюзивного партнерства. У 2015 році ДПЗКУ та ССЕС підписали відповідний додаток №3 до кредитної угоди. 

Це лише погіршило фінансове становище Корпорації, однак не поклало край аферам. У різні роки ДПЗКУ продавала зернові фірмам з Єгипту, Монако, Саудівської Аравії, Кенії, Філіппін, Ефіопії, Ірану та Швейцарії, однак “забувала” ділитися прибутками з китайською стороною. 

Недобросовісність української сторони викликала негативну реакцію китайців. У 2014 році Геннадій Москаль, перший заступник Голови комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, повідомив, що Китай нібито подав до Лондонського міжнародного арбітражного суду позов на Україну на відшкодування збитків на суму $3 мільярди через невиконання договору про постачання зерна. Ця інформація не знайшла свого підтвердження. Однак точно відомо, що ДПЗКУ програла судовий спір на $ 4 млн. китайській компанії ССЕС у міжнародному арбітражному суді при GAFTA (Міжнародна асоціація торгівлі зерном і кормами, Grain and Feed Trade Association).

За словами Чернявського, "сума претензій ССЕС близько $ 82 млн., але якщо додати туди 2018 і 2019 рік, які ще не входить в зазначену суму, то потенційна сума позову може скласти до $ 126 млн."

17 січня 2020 року Корпорація виплатила «Ексімбанку» Китаю $ 115,9 млн. за кредитом. Залишок боргу ДПЗКУ - понад $ 1 млрд. На рахунках корпорації залишилося менше $ 387 млн. з отриманих $ 1,5 млрд. кредитних коштів. Це загрожує ДПЗКУ банкрутством, а бюджету України — збитками у сумі $ 900 млн. за державними гарантіями.

Попри все, Корпорація лишається одним з найбільших експортерів зернових в країні. У 2019-му році обсяг перевалки через її портові термінали склав 2,5 млн тонн. За даними компанії, за 9 місяців 2019 року консолідований дохід Корпорації зріс з 7,3 млрд. грн. до 11,6 млрд. грн., валовий прибуток збільшився до 453 млн. грн., а показник операційного за підсумками поточного року становить 62 млн. грн. Райдужну картину псує обслуговування боргу, яке за цей же період сягнуло 1,8 млрд грн. 

На даний момент ДПЗКУ шукає для компанії стратегічного інвестора/партнера. Уряд передав Корпорацію на приватизацію. “Це найбільша корпорація - експортер зерна в Україні та найбільший в країні виробник борошна. На папері чомусь збиткова та неефективна. Завдяки приватизації підприємство зможе модернізувати свої потужності, створити нові робочі місця та сплачувати більше податків до державного бюджету України”, - прокоментував рішення Кабміну тодішній Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук. 

Однак без вирішення боргового спору з Китаєм перспективи ДПЗКУ видаються більш ніж сумнівними.



 

 

Обсуждение

Please enter the letters as they are shown in the image above.
Letters are not case-sensitive.