Вирок Олексію Казимірову підтвердив Апеляційний суд

Олексій  Казиміров, який у лютому минулого року збив на пішохідному переході 20-річну студентку Юлію Каланчову, нарешті опинився у в’язниці. Вирок відносно нього, винесений 26 січня нинішнього року Центральним районним судом м. Миколаєва, Апеляційний суд Миколаївської області, засідання якого відбулося 26 квітня, залишив без змін: 6 років позбавлення волі без права керувати автотранспортними засобами строком на три роки, відшкодування сім’ї потерпілої матеріальних та моральних збитків – на загальну суму приблизно 250 тис. грн.

Нагадаю, що 21 лютого 2011 року на перехресті проспекту Леніна та вулиці Маршала Василевського 22-річний Олексій Казиміров, керуючи «Мерседесом» та рухаючись на червоний сигнал світлофору, на пішохідному переході збив 20-річну Юлю Каланчову, яка померла у лікарні за кілька годин. У молодої жінки залишилася донька, якій був один рік, та чоловік. З місця пригоди Казиміров поїхав, не зупинившись та не надавши постраждалій ніякої допомоги.

У липні минулого року Казиміров був звільнений з-під варти суддею Центрального районного суду О. Рудяком на підставі медичної довідки про важке захворювання головного мозку, підписаної головним лікарем Миколаївської лікарні швидкої медичної допомоги О. Дем’яновим.

Як уже повідомлялося, на оголошенні вироку 26 січня у Центральному районному суді ні Казимірова, ні його адвоката – Володимира Тимошина у залі суду не було. Як пояснив пізніше Тимошин, їм нібито не вручили повістки про судове засідання. Хоча родичі Казимірова того дня були у суді, виходить, вони якимось чином дізналися про вирішальне засідання?

Вирок суддя О. Рудяк зачитав за відсутності засудженого. Пізніше Казиміров ніде не з’являвся, через що навіть провести засідання в Апеляційному суді не було можливим. Він був оголошений у розшук. 19 квітня його затримали, за словами адвоката, у лікарні швидкої медичної допомоги, а 26 квітня, рівно за три місяці після оголошення вироку, його було відправлено за грати відбувати термін покарання.

Майже рік, поки справа слухалася у суді, а потім рівно три місяці, коли Казиміров перебував «у бігах», рідні Юлі Каланчової оббивали пороги різних інстанцій, вимагаючи затримання вбивці. Вони не без підстав «калатали у всі дзвони», наголошуючи, що Казиміров хоче уникнути справедливого покарання і може запросто сховатися за кордоном, де знайти його буде практично неможливо.

Невідомо, скільки продовжувалися б пошуки, і знайшли б взагалі засудженого, якби не щоденні ходіння по інстанціях рідних загиблої дівчини.

26 квітня біля Апеляційного суду Миколаївської області з’явилися два величезні плакати, що принесли рідні засудженого: «Ми – проти смертного вироку Казимірову! Хто буде відповідати за його життя?». На іншому плакаті було написано: «Стаття 84 Карного кодексу України забороняє відбувати покарання людям із тяжкими захворюваннями! Суд! Прийміть законне рішення! Не керуйтеся натовпом та театральними постановками!».

Утім театральну постановку більше нагадувала поведінка у суді самого Олексія Казимірова. Йому викликали швидку допомогу, щоб з’ясувати, чи може він надалі брати участь у судовому засіданні. Увесь час він сидів, низько схиливши голову, а відповідаючи на запитання судді, дуже повільно підводився, тримаючись за лозини грат. Та під час перерви, коли із залу вийшла більшість людей, він активно жестикулював, підзиваючи рідних.

Адвокат Володимир Тимошин намагався доводити, що показання свідків не збігаються, що Юля порушила правила дорожнього руху та сама винна у трагедії, і що справу треба направити на новий розгляд.

Рідні Юлі Каланчової категорично не погодилися із такими аргументами, назвавши їх «перекрученням фактів та цифр», у результаті чого засуджений виглядав зовсім невинним.

У заключному слові Олексій Казиміров сказав: «Ваша доля – у моїх руках», вочевидь, від хвилювання перекрутивши зміст фрази. Він попросив вибачення у рідних Юлі, зізнавшись, що розуміє їхнє горе: у нього самого нещодавно померла новонароджена донька.

Суддя Леонід Ржепецький залишив без задоволення апеляцію адвоката Казимірова та визнав дійсним рішення Центрального районного суду. Із суду Казиміров був доставлений у СІЗО.

Хто знає, чи був би виконаний цей вирок, якби не жертовна боротьба за справедливість рідних Юлі Каланчової.

За той час, коли вони вимагали затримання Казимірова, навколо них згуртувалися інші батьки, чиї діти загинули у дорожніх аваріях, але їхні вбивці досі лишаються на свободі. Добитися їхнього покарання вони поки не можуть. Поки…