Українські парламентарі: що виконали старі і що планують нові?

Новий склад Верховної Ради України, імовірно, буде визначено найближчими місяцями на парламентських виборах. Однак не тільки нові обличчя прагнуть отримати депутатський мандат у 2019 році – серед кандидатів у народні депутати є також чимало досвідчених політиків. Радіо Свобода проаналізувало, чим займалися старі партії у попередніх скликаннях та з чим йдуть нові політичні сили до українського парламенту.

Верховна Рада 9-го скликання, вочевидь, буде найбільш оновленим складом парламенту за прізвищами депутатів за останні 15 років, тобто з часів Помаранчевої революції.

Результати останнього соціологічного опитування КМІСу вказують на те, що п’ять партій пройшли б до парламенту, якби вибори відбувалися найближчої неділі. Якщо говорити про тих, хто вже визначився і буде голосувати, то партія «Слуга народу» набрала б 48,5% з опитаних, «Опозиційна платформа – За життя» – 11,8%, 8,1% – за партію «Європейська солідарність», 7,8% – за партію ВО «Батьківщина» і 5,6% – за «Голос».

Усі ці партії вже провели з'їзди та оголосили списки з іменами своїх кандидатів у депутати. В одних списках є абсолютно нові політичні обличчя, в інших – виключно старі, а у третіх – і перші, і другі. Кого висувають партії, що їм вдалося зробити за попередніх скликань, а що ні? І що планують робити новачки у парламенті?

• «Опозиційна платформа – За життя»​
   

Виборчий список партії «Опозиційна платформа – За життя» рясніє іменами добре відомих політиків та нагадує українцям про колишню Партію регіонів. Адже саме з цією політичною силою асоціюється перша десятка виборчого списку «Опозиційної платформи», лідерами якої є колишній очільник партії «Опозиційний блок» Юрій Бойко і політик Віктор Медведчук, який є кумом президента Росії Володимира Путіна. Серед інших лідерів списку – Вадим Рабінович, Наталія Королевська, Сергій Льовочкін, Василь Німченко, Нестор Шуфрич, Сергій Ларін, Сергій Дунаєв, Тарас Козак, більшість з яких є чинними депутатами ВРУ.

У 8-му скликанні українського парламенту депутати зі списку «Опозиційної платформи», за даними «Слово і Діло», реалізували лише 9% своїх передвиборчих обіцянок. Обидві з двох виконаних ними обіцянок стосувалися енергоефективності України. Одна з причин низької ефективності цих депутатів полягала у тому, що вони не голосували за запропоновані ініціативи і водночас не вносили своїх.

У решті списку партії фігурують також і особи з неоднозначним політичним шлейфом, як, наприклад, ексочільниця Слов'янська Неля Штепа, яка є підозрюваною в створенні терористичного угруповання і посягання на територіальну цілісність України, чи оголошений свого часу в розшук ексзаступник генпрокурора часів Януковича, утікач Ренат Кузьмін. А також Ілля Кива, який нещодавно залишив посаду голови Соціалістичної партії України та приєднався до «Опозиційної платформи – За життя».

У своїх промовах Віктор Медведчук та Юрій Бойко оголосили головні пункти програми партії та пообіцяли, що вона, зокрема, принесе мир в Україну, радикально змінить економічний курс та відновить дружбу з Росією. «Скасуємо усі антиконституційні закони: про мову, освіту, перейменування церкви», – окремо наголосив голова партії.
 

• «Європейська солідарність»

Політична сила «Європейська солідарність» до ребрендингу українцям була краще знайома під назвою «Блок Петра Порошенка». У першій десятці списку від цієї політичної партії чимало знайомих імен. Першим номером, логічно, є експрезидент України Петро Порошенко. Далі йдуть чинні народні депутати: спікер Верховної Ради Андрій Парубій, віце-спікер Ірина Геращенко та парламентар, лідер кримських татар, ексуповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Згодом у першій десятці списку йдуть ексголова Львівської обладміністрації Олег Синютка, заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз і віце-прем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Абсолютно новими іменами у політиці від цієї партії є командувач Десантно-штурмових сил, генерал-лейтенант Михайло Забродський, співачка Софія Федина та волонтер медбатальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич, які теж у 10-ці лідерів списку «ЄС».

Таким чином від лідерів списку «ЄС» вчергове потрапити до Верховної Ради прагне три народних депутати: Андрій Парубій, Ірина Геращенко та Мустафа Джемілєв. Останні двоє і минулого разу потрапили до парламенту від політичної сили Петра Порошенка.

У 2014 році Андрій Парубій пройшов до парламенту за списком «Народного фронту», а за 2 роки він став спікером Верховної Ради. На цій посаді, за даними видання «Слово і Діло», на його рахунку – участь у створенні 15 законопроектів та 105 постанов. Парубій також виконав обіцянку щодо запровадження штрафів для парламентарів за прогулювання пленарних засідань. Утім, його обіцянка про покарання «кнопкодавства» так і не була виконана.
Зі своїх обіцянок Ірина Геращенко, згідно з аналітикою «Слово і Діло», виконала близько третини обіцянок. Наприклад, у 2018 році вона домоглася ухвалення законопроекту щодо соцгарантій для політв'язнів. Серед обіцяного їй не вдалося домогтися зняття недоторканності з депутатів. Утім, за спостереженнями руху «Чесно», Геращенко має зразкову відвідуваність сесій та комітетів у ВРУ.

За даними сайту Верховної Ради, Мустафа Джемілєв відвідав 59% пленарних засідань в останню каденцію. Основні його законотворчі ініціативи стосувалися прав та свобод внутрішньо переміщених осіб, людей на окупованих територіях України та про статус кримськотатарського народу в Україні. Утім, законопроект про статус кримськотатарського народу Джемілєв зареєстрував у ВРУ на два роки пізніше від обіцяного терміну.

Найкраще депутати від БПП у минулому скликанні виконували обіцянки щодо підтримки оборонної сфери. Вони домоглися збільшення фінансування та модернізації Збройних сил України. Однак ці ж депутати не виконали своєї обіцянки щодо запобігання ухилянню від сплати податків через офшори – жодної законодавчої ініціативи від них так і не було.

• «Батьківщина»

Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» на чолі з Юлією Тимошенко вирішило цього разу не експериментувати з новими обличчями на чолі списку партії. Тому у першій п'ятірці списку: голова партії Юлія Тимошенко, лідер партії «Основа» Сергій Тарута, заступник керівника партії Сергій Соболєв та народна депутатка Олена Кондратюк, які є чинними депутатами ВРУ, та лідер партії «Справедливість» та екскерівник СБУ Валентин Наливайченко. Проти останнього у 2013 році було порушено кримінальну справу, його підозрювали у державній зраді на користь США під час його першого терміну на посаді голови СБУ. Проте після перемоги Революції гідності її було закрито.

У минулому скликанні депутатам «Батьківщини» на законодавчому рівні вдалося домогтися переоснащення армії згідно зі стандартами НАТО. Утім, чимало популістичних обіцянок з програми партії не вдалося дотриматися. Адже ці питання не тільки не входять до компетенції народних депутатів, але й відповідних законодавчих ініціатив від них не надходило. Як, наприклад, обіцянки щодо компенсації Росією збитків від окупації Криму. Серед реальних обіцянок залишились нереалізованими такі: скасування депутатської та президентської недоторканності і ухвалення закону про імпічмент.

Водночас у своєму нещодавньому виступі Тимошенко наголосила, що важливо, аби не тільки прізвища змінились в парламенті, «а щоб реально відбувся злам старої системи, щоб люди відчули, що вони стали жити краще». Вона також повідомила, що «Батьківщина» готова до вступу в коаліцію з партіями «Слуга народу» Володимира Зеленського та «Голос» Святослава Вакарчука в наступному парламенті.

• «Слуга народу»

Поки що партія «Слуга народу» дотримується даної обіцянки не брати до себе у команду чинних народних депутатів – ані у списку партії, ані за мажоритарними округами імен чинних парламентарів не знайти. Перша десятка списку здебільшого складається з радників Володимира Зеленського по передвиборчій президентській кампанії та товаришів зі «Студії Квартал 95». Утім, увагу до себе привертають і гендиректор телеканалу «1+1», що належить Валерію Коломойському, Олександр Ткаченко, і чемпіон світу з греко-римської боротьби Жан Беленюк.

Після оголошення першої сотні партійного списку та кількох імен кандидатів від політичної сили за мажоритарними округами очільники «Слуги народу» заявили про «постпраймеріз». «Якщо ви вважаєте, що хтось зі 100 претендентів до виборчого списку не гідний бути в ньому та на це є об'єктивні причини – напишіть нам про це», – повідомили у партії. Так за кілька днів зі списку було викреслено 4 кандидатів: Дмитра Співака (№33), Ірину Панченко (№73), Вадима Гутцайта (№81) та Романа Карабаджака (№83).

Враховуючи факт, що до парламенту від цієї політсили можуть увійти, вочевидь, абсолютно нові люди, виборцям необхідно буде ознайомитись детальніше з програмою партії. Наразі у цьому документі зазначаються наступні плани: скасування депутатської недоторканності, боротьба з корупцією, посилення прямої демократії шляхом проведення референдумів, проведення загальнонаціонального перепису населення, реформи силових структур та запровадження інновації «держава у смартфоні». У партії також декларують західний вектор інтеграції та розширення співпраці з ЄС та НАТО. Щодо ідеологічної складової «Слуги народу», то, за словами одного з кандидатів від партії Руслана Стефанчука, у її основі лежать «загальні принципи лібертаріанства».

• «Голос»

Партія «Голос», лідером якої є Святослав Вакарчук, також наголосила, що не хоче бачити у своєму виборчому списку чинних народних депутатів. Власне, серед імен першої двадцятки «Голосу» таких політиків дійсно нема. Окрім лідера партії, у топ-10 списку йдуть спеціалісти з різних сфер: ексзаступниця міністра економічного розвитку і торгівлі України Юлія Клименко, представниця IT-індустрії Кіра Рудик, реформатор Ярослав Железняк, антикорупціонерка Олександра Устінова, юрист Олег Макаров, антикорупціонер Ярослав Юрчишин, журналіст Сергій Рахманін, громадська активістка Соломія Бобровська, а замикає десятку ексзаступниця міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина.

Утім, серед кандидатів від «Голосу» на мажоритарну частину депутатського складу є четверо народних депутатів нинішнього скликання. Серед них – Павло Різаненко, Леонід Ємець, Вікторія Войціцька та Вікторія Пташник. Раніше вони балотувалися до парламенту від партій БПП, «Народний фронт» та «Самопоміч» відповідно. Згодом стало відомо, що двох кандидатів у народні депутати від партії «Голос» в одномандатних округах Тараса Шкітера і Євгена Кугука виключено з виборчого списку через «невідповідність попередньої політичної діяльності кандидатів критеріям партії».

Із партії Вакарчука через «невідповідність критеріям» відкликали 2 мажоритарників
Сам Святослав Вакарчук уже був депутатом Верховної Ради 6-го скликання з листопада 2007 року до грудня 2008-го (достроково склав депутатські повноваження – ред.), тоді він був обраний за списком блоку «Наша Україна – Народна самооборона» на позачергових виборах до парламенту. За той період Вакарчук не вніс жодного законопроекту, але запропонував дві поправки до законів, які були ухвалені у другому читанні. Однак, за критеріями руху «Чесно», Вакарчук у цей короткий термін устиг потрапити до лав прогульників. Згідно з даними реєстрації в електронній системі «Рада», він був присутній на 71 засіданні та відсутній на 56-ти.

У передвиборчій програмі партія Вакарчука також відзначає свої євроатлантичні прагнення щодо майбутнього України. Кандидати у депутати від «Голосу» декларують намір забезпечити зростання української економіки шляхом запровадження інновацій та освіти, деолігархізацію та гарантування рівних права для всіх із забезпеченням інклюзивності і толерантності у суспільстві. Серед іншого, у партії обіцяють ухвалити закон про обіг зброї, чітко узгоджений з нормами законодавства ЄС.

Нагадаємо, що позачергові вибори до Верховної Ради України призначені на 21 липня, відповідно до указу президента Володимира Зеленського. Наразі цей указ оскаржується у Конституційному суді України. Своє рішення КСУ має оголосити не пізніше за 29 червня. У разі, якщо указ був би визнаний неконституційним, чергові вибори мають відбутися 27 жовтня 2019 року.

Анастасія Магазова, Радіо Свобода.