П’ять економічних викликів для нового президента

Разом із булавою та президентськими повноваженнями Володимир Зеленський «успадковує» цілу низку питань в економічній сфері, які потребують відповідей. Чи заблокує Росія експорт нафтопродуктів до України? Чого очікувати від курсу гривні? Які ризики запуску ринку електричної енергії? Радіо Свобода опитало експертів щодо можливих кроків новообраного президента у цих напрямках.

Ринок електричної енергії: чого очікувати?

Ринок електроенергії має почати повноцінну роботу з 1 липня 2019 року. Саме тоді набувають чинності статті закону «Про ринок електричної енергії», зокрема, про трейдерську діяльність, двосторонні договори, балансуючий ринок і ринок «на добу наперед». Однак у державній енергетичній компанії «Укренерго» побоюються, що запуск ринку може спричинити зростання тарифів на електроенергію.

Серед ключових ризиків – це низький рівень конкуренції через високу концентрацію виробників електроенергії, що може призвести до неконтрольованого збільшення ціни на електроенергію в умовах відсутності належного захисту споживачів», – повідомили в підприємстві.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко називає зростання тарифів об’єктивною реальністю, адже без нього запровадження ринку електроенергії неможливе.

На сьогодні для населення тарифи занижені. Існує така система, як перехресне субсидіювання, за рахунок промисловості, компанії «Енергоатом» зокрема. Треба чітко розуміти всі ризики. Якщо ми хочемо запускати ринок, хочемо надалі залучати інвестиції, на цій базі розвивати енергетичний комплекс, тоді дійсно необхідно йти на ці ризики. Якщо ми хочемо, навпаки… підводити ситуацію до фактично деградації комплексу, зношення всієї інфраструктури і поступово повного занепаду енергетики – тоді ми повинні заморозити ситуацію», – констатує Омельченко.

На думку енергетичного експерта, команда новообраного президента мусить проаналізувати всю нормативно-правову базу переходу на ринок електричної енергії.

Я, наприклад, за введення цього ринку, щоб він був якомога прозорішим, ліберальним, але оцінити всі ризики і напрацювання, які зробив уряд, і прийняти рішення – це дуже складне завдання, яке буде необхідно зробити команді Зеленського», – каже Омельченко.

Порожній бак. Чи ні?

Вже 1 червня набуде чинності постанова прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва, згідно з якою ввозити російську нафту і нафтопродукти до України можна буде лише на основі спеціальних дозволів. Цю ініціативу в профільному державному підприємстві «Укртатнафта» вже назвали загрозою енергетичній безпеці України.

Однак Володимир Омельченко стверджує: про заборону експорту російських нафтопродуктів до України насправді не йдеться, адже змінилася лише процедура ліцензування: замість російської митниці дозволи на вивезення нафтопродуктів до України відтепер надаватиме тамтешнє Міністерство економічного розвитку.

Таку ж думку висловив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. Він нагадав, що російську нафту Україна напряму не закуповує вже тривалий час, на відміну від нафтопродуктів, зокрема дизельного пального. Зміни у порядку експорту нафтопродуктів у Кремлі мають на меті зробити його доступним лише для тих компаній, які лояльні російські владі, пояснює він.

Генерований від продажу нафтопродуктів до України фінансовий потік буде використовуватися для підтримки прокремлівськи налаштованих діячів на парламентських виборах”.

Михайло Гончар

Кремль хоче досягти двох цілей. Перша ціль – це залишити цей сегмент бізнесу винятково для лояльних собі фігур і їхніх бізнес-структур, і друга ціль – у такий спосіб генерований від продажу нафтопродуктів до України фінансовий потік, очевидно, за певною домовленістю, буде використовуватися для підтримки тих чи інших прокремлівськи налаштованих політичних діячів і сил на парламентських виборах», – стверджує Гончар.

Водночас він визнає: Київ не повинен виключати ймовірність блокування експорту нафтопродуктів. Способом знизити ризики такого сценарію він називає диверсифікацію імпорту.

Так, це може обернутися певним підвищенням ціни, але, скажімо, світ клином на російському постачанні не зійшовся. Тому я думаю, що тут вони не досягнуть бажаного ефекту. А от психологічно, політично вплив, в тому числі і на президентську владу, що переформатувалася, в Україні це матиме. Особливо враховуючи низький рівень компетентності команди новообраного президента», – припускає фахівець.

Ціни на газ – залежність від контексту

У період між першим і другим туром Київський міжнародний інститут соціології провів соціологічне опитування щодо очікувань виборців. З’ясувалося, що 39% опитаних очікують, що в перші ж сто днів каденції новообраний президент знизить тарифи на житлово-комунальні послуги (хоча тарифи – це компетенція уряду). Сам Зеленський у інавгураційній промові назвав тарифи «шокуючими».

Всередині травня у компанії «Нафтогаз України» повідомили про зниження ціни на газ для населення цього місяця. Водночас експерт з питань енергетики Володимир Саприкін визнає: робити чіткі довготермінові прогнози щодо ціни на газ важко. Однак є ймовірність, що світова ціна на газ зросте слідом за ціною на нафту, ріст якої пов’язаний із загостренням відносин між Іраном та США і запровадженням антиіранських санкцій.

Є підстави до того, що ціна на газ може зрости”.

Володимир Саприкін

Саприкін зазначає, що ціна на внутрішньому ринку газу залежить від того, на яких умовах Україна зможе імпортувати блакитне паливо.

Поки що прогнозувати навіть на квартал наперед ціну на газ неможливо, і є підстави до того, що вона може зрости. Тобто зросте ціна на газ на регіональному, європейському ринку, отже, Україна буде купувати за більш високими цінами. Така ймовірність існує, як воно буде точно – поки що ніхто не може прогнозувати», – додає він.

Експерт нагадує, що дія поточного договору про транзит газу з Росії добігає кінця. Наприкінці травня в Брюсселі має відбутися черговий етап тристоронніх переговорів про транзит газу.

Оподаткування: чи потрібні зміни?

Плани новообраного президента щодо податкової системи в ЗМІ коментує член команди Зеленського – відповідальний за питання оподаткування Данило Гетьманцев. Він називає серед пріоритетів просування законопроекту щодо податку на виведений капітал, звільнення фізичних осіб-підприємців від податку в разі, якщо вони не працюють, і загальне декларування податків. Водночас ставку єдиного соціального внеску Гетьманцев називає «найнижчою в Європі».

Виконавчий директор аналітичного центру CASE Україна Дмитро Боярчук вважає податок на виведений капітал хорошою ідеєю, хоча зазначає, що для його просування Зеленському знадобиться представництво в парламенті. Втім, це, за його словами, захід тимчасовий і сам по собі не дасть поштовху для росту економіки.

Це просто відповідь на непрацюючу судову систему і фактично певні можливості трактувати закон у довільному вигляді з боку податкової. В умовах, коли судова система не працює, можна прийняти тимчасове рішення, податок на виведений капітал. Але, маючи повноваження президента, краще, мені здається, не займатися такими порівняно дрібними речами, краще займатися системним вирішенням питання реформи судової системи», – каже Боярчук.

При цьому, якщо Зеленський чи його прибічники ініціюють збільшення ЄСВ, це спровокує виїзд працівників за кордон, адже роботодавці радше скорочуватимуть зарплати чи людей, ніж збільшуватимуть видатки на оплату праці, додає експерт.

У Сполучених Штатах цікавість декларувати пов’язана з тим, що людина отримує податкові відшкодування”.

Дмитро Боярчук

У пропозиції ж загального декларування він не бачить нічого поганого, однак зазначає, що ініціатива повинна мати зміст.

Наприклад, у тих же Сполучених Штатах цікавість декларувати пов’язана перш за все з тим, що людина отримує податкові відшкодування. Тобто, якщо, наприклад, були витрати на якісь медичні речі, навчання, то людина має право отримати повернення якихось податків. В Україні теж є таке право, але мало хто про це знає», – говорить Боярчук.

Курс гривні: між Коломойським і НБУ

Згідно з даними порталу «Мінфін», міжбанківський курс гривні підскочив з 26,74 за долар до 26,86 18 квітня – у той день, коли Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». З того часу курс стабілізувався, але міжнародні організації та профільні експерти не приховують, що фінансова стабільність залежить від долі банку, який до націоналізації входив до бізнес-групи Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Член «Українського товариства фінансових аналітиків» і його представник у Громадській колегії Ради Національного банку Віталій Шапран, однак, не прогнозує повернення «Приватбанку» до колишніх акціонерів. На його думку, така процедура вимагала б залучення коштів, яких у екс-власників банку може й не бути.

Тут може йтися, швидше за все, про якусь торгівлю навколо тих сум, які вони втратили, в тому числі по bail-in, по списанню боргів пов’язаних осіб. І та сума претензій, із якими зараз працює сам менеджмент банку, тому що він веде судове переслідування позичальників, які не повернули кредити», – міркує аналітик.

Він висловлює впевненість у тому, що мирова угода у справі «Приватбанку» можлива, якщо обидві сторони виявлять готовність до неї. На думку експерта, ніхто з учасників протистояння насправді на зацікавлений в тому, щоб «нагнітати ситуацію».

Натомість «катастрофічним сценарієм» Шапран називає варіант розвитку подій, за якого справа «Приватбанку» змусить міжнародних партнерів, на кшталт МВФ, Євросоюзу і Сполучених Штатів, припинити підтримку України.

Курс валют, за словами експерта, стабілізує як прогноз доброго врожаю в 2019 році (близько 72 мільйонів тонн, з яких 51 мільйон піде на експорт), так і облігації державної позики, яких нерезиденти викупили на 40 мільярдів гривень. Єдине, що може спричинити коливання на ринку – це політичні рішення, каже він.

Економічні фактори зараз працюють на боці України. Так, політична дестабілізація можлива, але тільки за умови неадекватних рішень політиків або якихось збурень, які не входять до периметру Національного банку», – припускає він.

Водночас із публічних заяв Шапран робить висновок, що Володимир Зеленський не має наміру розривати співпрацю з МВФ, місія якого сьогодні, 21 травня, прибуває до Києва.

Элина Сардалова, Радио Свобода