10:55
1842
0
11.01.2019

Искушение Зеленским: нервы штабов и игры Коломойского

Татьяна Николаенко, "Украинская правда"

22 листопада вже минулого року Ігор Суркіс святкував 60-ліття. Запросили сильних світу цього, а розважав їх Володимир Зеленський. За переказами очевидців на якомусь етапі дійства присутній Віталій Кличко сказав: "Уявляєте, нас смішить, можливо, наступний президент".

Зеленський порадив Кличку задуматися, хто їх смішитиме в наступному році і порадив меру Києва спробувати себе в цій іпостасі. На що Кличко відповів: краще нехай все залишиться, як є.

Висування коміка Володимира Зеленського у президенти додало інтриги у мляву президентську кампанію. Однак, хто в результаті посміється 1 квітня, зараз не знає ніхто.

Одні прогнозують ганебний програш чинного президента клоуну. Інші беруться за голову від того, що у кандидата-коміка немає жодного уявлення ні про будову держмашини, ні політичної команди. Саме час глянути на розклади "еліт" і на те, що і кому дає поява цього кандидата.

***

Висунення Зеленського аж ніяк не відбулося б без впливу Ігоря Коломойського, як би він це не спростовував.

Перші чутки про намір артиста балотуватися у депутати привезли навесні 2018 з Женеви – з посиланням на слова Ігоря Коломойського. У кулуарах парламенту вони переказували історію так, нібито Тимошенко сама просила олігарха висунути Зеленського в президенти, щоб нейтралізувати Святослава Вакарчука. Зі Швейцарії ж приїхав і жарт про те, що "бабуся дуже переживає, тому що це її останній шанс".

Поки Вакарчук визначається, рейтинг Зеленського почав рости як на дріжджах.

Якщо влітку Зеленського розглядали лише як альтернативу Вакарчуку, який ніяк не міг зважитися на балотування, то зараз комік – вже найближчий конкурент Тимошенко, і в низці областей підбирається до її 1-го місця. А за останніми даними "Демініціатив", Зеленський гідно виграє у Порошенка: 22% проти 17%. Та навіть може виграти у Юлії Тимошенко в другому турі з мінімальним рахунком 21-20%. Хоча перевага менша за величину похибки, і є великий відсоток тих, хто ще не визначився.

Вочевидь, до цього прислужилася ентропія у настроях людей. Якщо тебе постійно оточує розчарування, є великий ризик вийти з депресії у протилежний стан веселої манії, і почати вірити, що, якщо всі політики повне "г", то і комік нічого не зіпсує.

В Європі вже були такі прецеденти. У 2010 комедійний актор Йон Ґнарр став мером Рейк'явіка. А в далекому 1980-му зусиллями "Charlie Hebdo" в президентську гонку у Франції включився комік Колюш з лозунгом "Єдиний кандидат, якому немає сенсу брехати".

 

 

В Україні Зеленський в реалі почав розробляти добротний ґрунт, заготовлений серіалом "Слуга народу".

Образ, створений персонажем Зеленського (учителем історії Василем Голобородьком, який несподівано став президентом і починає ламати звичну систему влади) створив потрібну ілюзію вирішення проблеми.

Образ Голобородька не є чимось новим.

В 2013 в Італії зняли фільм "Benvenuto Presidente!" ("Ласкаво просимо, президенте!"). Головний герой фільму Пепіно, він же Джузеппе Галібарді, жив собі спокійним життям бібліотекаря в гірському селі і ловив рибу, поки внаслідок інтриг депутатів в італійському парламенті його не обрали президентом країни. Щоб виправити ситуацію, Пепіно везуть в Рим і просять оголосити про відставку, але не тут то було – він залишається керувати країною, а всі підступи політиків та спроби добути компромат на нестандартного президента тільки йдуть йому в плюс.

Перші кадри італійського фільму змушують запідозрити, що творці "Слуги народу", який вийшов на 2 роки пізніше, могли його використати в якості джерела натхнення. Але "квартальних" сценаристів не можна звинуватити у плагіаті, адже сюжетні лінії далі розходяться – коли італійський "простий президент" сам подає у відставку, український аналог йде на перевибори.

За п'ять років до виходу фільму в тій же Італії Джузеппе П'єро (Беппе) Грілло заснував політичний рух "5 зірок", що переміг на минулих парламентських виборах. Саме з Грілло зараз найчастіше порівнюють Зеленського.

Італієць – найближчий до українських реалій, і, швидше за все, саме його досвід вивчали і копіювали. Проте між початком політичного блогерства Грілло і перемогою на виборах у 2018 році минуло 13 років.

Зеленський оголосив набір команди через сайт і соціальні мережі, і був у цьому не новий. Той же Грілло почав так робити з 2005 року, збираючи через інтернет свою команду, скликаючи на партійні зустрічі і мітинги. 8 вересня 2007 року італієць вперше в історії держави скликав на мітинг через інтернет 2 мільйони громадян на так званий V-day (від італійського Vaffanculo, що в перекладі означає "йдіть в дупу").

Беппе Грилло
Беппе Грілло – комік, який переміг. На це пішло 13 років
DiariodelWeb.it

Нехай і скроєний за італійськими лекалами, Зеленський тепер кандидат. Хоч ЦВК ще незареєстрований.

На оголошення Зеленського про участь у виборах у команді президента відреагували небагатослівно: "Нехай йде". Але на наступний ранок на нього спустили порохоботів, затаврували "плюси" за те, що витіснили президентське привітання на задвірки висунення коміка.

Здавалося б, Зеленський вбиває останні шанси Порошенка на вихід у другий тур, але в оточенні президента вважають інакше: "Можливо, це якраз кінець Юлі".

Підставою для такого припущення стало те, що на тлі фейсбучних суперечок навколо кандидата Зеленського і томоса від Порошенка Тимошенко зовсім загубилася. Нових меседжів у неї немає, зростання рейтингу зупинилося, домашні заготовки у вигляді форумів "Нового курсу" вичерпалися.

"Блажен, хто вірує", – відповідають на надії опонентів у штабі Тимошенко. – "Чим більше кандидатів, тим краще. Зеленський для нас краще за Порошенка. У тому плані, що легше боротися з конкурентом, ніж з адмінресурсом".

"І, звичайно, не пустити Порошенка до другого туру було б дуже "гуд". Хоча, якщо чесно, не сильно в це віриться", – додає співрозмовник з кола Тимошенко.

Влітку в оточенні президента сподівалися, що Коломойський відмовиться від фінпідтримки конкурентів Порошенка в обмін, наприклад, на повернення частини активів "Привату". Принаймні були спроби підвести до таких переговорів.

Друге, що вселяє надію в адміністрації президента – Коломойський зараз надто обмежений в ресурсах, щоб постійно передавати гроші в Україну на кампанію своїх кандидатів.

Там також сподіваються, що у Зеленського не вистачить часу на побудову штабів. Розраховують і на молодість його електорату, який на виборчі дільниці зазвичай не доходить.

"Він хороший зараз для позиціонування: з одного боку – президент і Томос, а з іншого – клоун. А ще – це ж зараз виборець дивиться на нього і бачить бідного вчителя Голобородька, який хоче, щоб президент жив, як виборець. А Зеленський же зовсім не бідна людина. Він один з найбагатших акторів. Якщо пошукати, то у нього можна знайти квартиру в Москві і нагадати, що весь його кінопродакшен орієнтований на Москву. Чого його комедії всі зняті російською, і куди він їх потім продає, крім Росії?", – говорить один із технологів, що займається регіональною кампанією Порошенка.

"І ще один нюанс по виборах ОТГ. По селах вони, звичайно, нерепрезентативні, але по містах деяку тенденцію можна побачити. Так ось, у нас було одне велике ОТГ, і по соціології перед виборами був не дуже поганий відсоток, але в результаті ми виграли у Тимошенко. Якби я сам цим не займався, то списав би на адмінресурс. Але мені здається, що у нас є певний неврахований відсоток виборців, яким соромно говорити соціологам, що вони за Порошенка", – зазначає співрозмовник.

І в штабі Порошенка, і в штабі Тимошенко на вибори готують "сітку" – мережу, через яку зазвичай здійснюють підкуп виборців. Офіційно це, звісно ж, заперечують.

Але якщо поговорити з людьми на місцях, то дізнаєшся, що всі не без гріха. "Схема є, але це не чистий підкуп. Концепція дуже елегантна – ми припухли, коли нам розповіли. Іти на підкуп нам заборонили через міжнародних спостерігачів, тому що інакше знімуть санкції", – додає джерело у штабі Порошенка.

У Тимошенко трохи інша проблема. Там справді досить рано розгорнули регіональні штаби, але потім частину з них вимушені були закрити через брак фінансування. На Волині представники "Батьківщини" навіть ходили просити гроші у бізнес-групи Степана Івахіва, з яким два роки воюють за Луцьку міськраду.

Зараз у Тимошенко шукають гроші, щоб найняти сотників і тисячників, які забезпечать прихід виборців. "На оплату людей гроші начебто пообіцяли з центрального штабу, але саму "сітку" повинні побудувати місцеві на залучені гроші майбутніх мажоритарників. А вони не дуже хочуть давати гроші – бояться, що кинуть", – розповідає ще один з регіональних співробітників штабів "Батьківщини".

Штаби Зеленського поки не розгортали. Хоча в Кривому Розі спроба знайти офіс закінчилася сумно. "Вони туди на початку грудня відправили Юзика (актора "Вечірнього кварталу" Юрія Корявченкова) проводити зустрічі з місцевим бізнесом і впливовими людьми і заразом знайти офіс. Знайшли, але за день до відкриття його спалили", – розповів один зі знайомих з "квартальщиками".

Не скрізь все так вороже – в деяких регіонах на допомогу коміку в будівництві штабів прийшли керівники держадміністрацій від БПП, не надто оптимістичні щодо нинішнього президента. Серед фінансистів компанії називають нещодавно затриманого в Канкуні Павла Фукса, а оперативним управляючим грошима – екс-регіонала, близького до Коломойського Євгена Геллера. Його ж називали комунікатором від Коломойського з Банковою.

У штабі Анатолія Гриценка навіть запідозрили щось недобре, почувши чутку, що Зеленський був на Банковій на початку грудня.

Але інші співрозмовники у змову президента і олігарха не вірять – "вони стільки разів кидали один одного, що дуже сумнівно, що вони могли б домовитися".

Зеленський – дуже вигідна фігура для гравця в шахи Ігоря Коломойського, за допомогою якої він може відігратися у президента Порошенка. Подвійні контакти таких осіб, як Павло Фукс, в цій грі лише додають інтриги.

Петро Порошенко не влаштовує багатьох представників світу багатих, так само, як вони не вірять і Тимошенко. Чи готові ці люди повірити Коломойському, про стосунки якого з Віктором Пінчуком можна написати підручник "Чого в житті робити не варто" – велике питання.

Як і питання, що виберуть українці – кандидата з томосом і безвізом, а також кононенками, сємочками і наріками, продавчиню ідеї "ти втомилася, але я змінилася, і ми все зможемо" чи творця ілюзії, що в політику можна зайти з ноги і три дні поїти послів МВФ самогоном, а потім послати їх у "ср***".

Інші кандидати до участі у цій "грі престолів" поки не дотягують.

Українська правда

Обсуждение

Please enter the letters as they are shown in the image above.
Letters are not case-sensitive.