Мало правди. Фактчек прес-конференції Петра Порошенка

Обсяг правди у виступах Президента поступово знижується. Вибори близько.

Чергова прес-конференція Петра Порошенка не принесла сюрпризів. Знову маніпуляції навколо декларування громадських активістів – те саме було у вересневій промові Порошенка. Знову про безвіз. Знову про успішність співпраці президента з МВФ. Відсоток правди у його виступі – один з найнижчих за час існування проекту VoxCheck: 36% або 5 цитат з 14 перевірених. Нижче було тільки на нещодавньому Давосі – 27%.

Про декларування антикорупційних активістів

Маніпуляція

“Я декілька разів наголошував, що законопроекти, які я передав ще минулого літа до Верховної Ради, які передбачають заміну принципів електронного декларування для антикорупційних активістів, скасування кримінальної відповідальності, перехід на європейські принципи звітності. Зволікати з відповідним рішенням далі нікуди”.

Президент справді запропонував змінити принципи електронного декларування для громадських активістів. Але натомість нові законопроекти від президента запроваджують додаткову фінансову звітність і жорсткі санкції для громадських організацій.

За це їх розкритикували Amnesty International, Реанімаційний пакет реформ та ОБСЄ.

Про безвіз

Перебільшення

“Те, що (наші) зміни визнали та оцінили в світі, свідчить багато фактів: старт безвізового режиму, яким вже станом на зараз скористалися півмільйона українських громадян. Які не отримували віз”.

По-перше, з червня 2017 безвізом з ЄС скористались 419 тис. громадян України, а не півмільйона.

По-друге, безвіз із ЄС – це визнання змін в Україні з боку Європи, а не всього світу. І те лише прогресу в окремих сферах.

Про економічний спад 2014 року

Перебільшення

“2014 рік, як згадаєш – здригнешся. Ми отримали в спадщину нереформовану, відсталу економіку, смертельно хвору банківську систему, де рівень non-performing loans – проблемних кредитів – перевищував 70%. Банківська система фактично була банкрутом. Порожній казначейський рахунок, порожній бюджет”.

Порошенко має рацію у тому, що до його приходу до влади українська економіка мала глибокі дисбаланси – зокрема великий дефіцит держбюджету (включно з Нафтогазом), значний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу.

З початку 2014 року до березня 2015 року на казначейському рахунку майже не було грошей.

Наприклад, у червні 2014-го, коли Порошенко був обраний президентом, на казначейському рахунку було 8 млрд грн, тоді як роком пізніше – 27 млрд грн.

Банківська система потребувала серйозної очистки від токсичних активів та банків-“мийок” ще з кризи 2008 року, коли проблеми системи проявилися вперше.

Але наведені цифри перебільшені.

Наприклад, за оцінками Moody’s, реальний рівень проблемних кредитів на кінець 2013 року сягав 35%, при тому що НБУ звітував про 12,9%.

Про поїздку до Криму та втрату економіки

Правда

“Саме в цей день рівно 4 роки тому я був в Криму і на власні очі бачив цих маленьких зелених чоловічків, які оточили кримський парламент і розпочали анексію, і треба було шукати кошти на оборону в умовах, коли внаслідок окупації ми втратили більше 20% промислового потенціалу нашої держави”.

Порошенко справді їздив до Криму в лютому 2014 року, де його прийняли досить вороже. Щодо втрати близько 20% промислового потенціалу – то це правда.

Про торговельні війни з Росією

Правда

“Окремим елементом гібридної війни було агресивне закриття для України російського ринку, який колись поглинав більше третини українського експорту. А ще, хотів би наголосити, нам відключили газ, нам перекрили транзит в треті країни. Все це є елементом гібридної війни Росії проти суверенної незалежної України”.

Росія неодноразово розпочинала торговельні війни проти України ще до військової агресії. До того ж, Газпром неодноразово перекривав Україні газовий вентиль. Цього року це сталося знову після закінчення судового процесу між Нафтогазом та Газпромом. Також РФ веде проти українських товарів транзитну війну.

Щодо експортної частки РФ, то вона у 2004-2013 становила в середньому 24% і сягнула піку лише у 2011 році (29%). У 2017 Україна постачала в Росію 9%товарного експорту.

Про проблеми 2014 року

Неправда

“Гуманітарна катастрофа 2014 року, коли ми мали 15% падіння ВВП – це було тоді, коли я обрався. Коли ми мали 14% дефіциту держбюджету, відсутність армії, 50% інфляції, 0 або менше 5 млрд золотовалютних резервів”.

1. ВВП впав на 15,8% відсотків за 2014-2015 роки, у 2014 році падіння було 6,6%;
2. Мабуть, Порошенко має на увазі широкий дефіцит бюджету України – тобто дефіцит держави разом з фінансовою підтримкою Нафтогазу та рекапіталізацією банків. 2014 року такий дефіцит сягав 12% ВВП;
3. Інфляція у 2014 році – 24,9%. Близькою до показника, який назвав Президент, вона була у 2015 році – 43,3%;
4. Казначейський рахунок мав найнижчі показники у лютому 2014
5. У 2014 році золотовалютні резерви не опускались нижче $7,5 млрд та майже весь рік були більше $15 млрд. Найнижчий рівень був в лютому 2015 року – $5,6 млрд.

Про місцеві бюджети

Неправда

“Я особисто бачу всі проблеми країни. Але те, що ми в 7 разів збільшили місцеві бюджети…”

Із початку процесу децентралізації у 2015 році місцеві бюджети збільшилися в 2,2 раз, а не в 7 (див. було та стало з урахуванням міжбюджетних трансфертів).

Про місцеві бюджети

Неправда

“Те, що в рази збільшився зведений бюджет держави – звідки ці кошти взялися? З повітря? Чи за рахунок того, що нарешті в Україні олігархи почали платити податки, які вони раніше не платили?”

Податкові надходження з 2014 до 2017 року зросли в 2,5 рази: з 299 млрд грн до 760 млрд грн. Протягом останніх років справді відбулась певна детінізація, яку, однак, навряд чи можна назвати основною причиною зростання доходів.

Детінізація відбувалась завдяки поліпшенню адміністрування податків, зокрема ПДВ, та суттєвому скороченню ставки ЄСВ.

Але одним із вагомих чинників зростання [номінальних] доходів бюджету була інфляція, яка за цей період склала 129%. Іншими причинами суттєвого приросту надходжень до зведеного бюджету були: перегляд ставок ПДФО, акцизу та рентних платежів, поліпшення фінансового стану державних підприємств.

Про дострокові парламентські вибори

Правда

“Президент має конституційні повноваження розпустити парламент, коли парламент або не працює 30 днів, або не існує коаліції. Це право Президента, а не обов’язок, і я буду робити все можливе для того, щоб забезпечити ефективну координацію діяльності Президента, уряду, парламентської коаліції і парламенту”.

Згідно зі статтею 90 Конституції, Президент має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

1) протягом одного місяця немає коаліції депутатських фракцій;

2) протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано новий;

3) протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Спекуляції на тему дострокових парламентських виборів можуть тривати до/припиняться у жовтні 2018 року, оскільки повноваження ВРУ не можуть бути достроково припинені в останні 6 місяців строку повноважень Президента України.

Про популярність політиків

Правда

“Ви знаєте, є дуже дивна ситуація в країні: в нас зараз в країні немає політика, який би мав переважну більшість голосів”.

Згідно з останніми даними соціологічної групи “Рейтинг”, лідером президентського рейтингу є Юлія Тимошенко, за яку у разі проведення виборів найближчим часом проголосували б 18,7% тих, хто взяв би в них участь та визначився із вибором. Рейтинг решти політиків можна побачити в таблиці.

Рейтинг можливих кандидатів у президенти

Джерело: Група Рейтинг

Проте для українських електоральних настроїв відсутність очевидного лідера є скоріше звичною, аніж дивною ситуацією.

Про транші МВФ

Маніпуляція

“Я пишаюся тим, що я перший український президент, за часів якого ми маємо вже 5-й транш МВФ. До цього цього не було”.

За весь час співпраці України з МВФ більшість програм зривались до їхнього планованого завершення.

За каденції Порошенка Україна дійсно отримала 5 траншів від МВФ: один транш в рамках угоди standby, 4 – у рамках програми розширеного фінансування (EFF). Однак, наприклад, під час першої каденції Кучми Україна отримала 7 траншів.

Але питання не в кількості траншів, а у якості співпраці з МВФ. І у 2017 році її не можна назвати успішною – Україна отримала лише 1 транш, а подальша співпраця була призупинена через відмову влади виконувати взяті на себе зобов’язання.

Про імпортний паритет на енергоносії

Маніпуляція

“Якою я бачу по формування цін на будь-які енергетичні активи? Газ: “Баумгартен+” чи інший хаб+. Бо саме в угоді з МВФ <…> написано “імпортний паритет”. Імпортний паритет – це орієнтація на біржу. Не подобається “Роттердам+” – запропонуйте “Варшаву+”, “Бремен+”.

У меморандумі з МВФ ціноутворення на основі імпортного паритету стосується лише природного газу. Натомість, щодо тарифів на електроенергію (яких стосується Роттердам+) таких зобов’язань в рамках співпраці з МВФ Україна на себе не брала.

Про націоналізацію “Укртелекому”

Маніпуляція

“До речі, наскільки мені відомо, ГПУ своїм рішенням повернула до державної власності “Укртелеком”, який кому належав, не підкажете?”

За даними в.о. голови Фонду держмайна, “Укртелеком” повернувся до державної власності. Зараз активи “Укртелекому” знаходяться під арештом за позовами ГПУ та державних банків – тому Фонд поки що не може розпоряджатись ними.

Про місцеві бюджети

Правда

“Ви знаєте скільки коштів лише цього, на яку суму зросли у 2018-ому році рахунки місцевих бюджетів? На 12 млрд грн. Скільки зараз на цих рахунках коштів місцевих бюджетів? 71 млрд грн. Що це таке? Це ефективне використання коштів? Майже $3 млрд знаходиться на рахунках місцевих бюджетів, замість того, щоби кожного дня працювати на інтереси громади”.

На 1 січня 2018-го року в Держказначействі було 55 млрд грн залишку коштів місцевих бюджетів, що справді про низьку ефективність місцевих органів влади. Про це, зокрема, зазначав і Віце-прем’єр Геннадій Зубко.

За січень-лютий 2018 року вони зросли ще на 12 млрд грн. Тобто статистика від президента досить близька до публічних даних.

Джерело: «Українська правда».