Золоте дно: через що НАБУ прийшло в адміністрацію портів

Адміністрація портів стала в понеділок предметом зацікавлення Національного антикорупційного бюро. В результаті обшуків, які проводили 70 детективів в Одесі, були затримані колишній керівник АМПУ Андрій Амелін та  його заступник Ігор Шуба.

Директор НАБУ Артем Ситник заявив про 10 затриманих, але наразі INSIDER підтвердили інформацію лише про сімох.

Їм інкримінують 191 статтю КК за завдання збитків держбюджету на більш ніж півмільярда  гривень.

Хто такі Амелін і Шуба, про які злочини ідеться і чи причетний до цього депутат НФ, через конфлікт з яким міністр Володимир Омелян міг і не потрапити в Кабмін Гройсмана, розбирався INSIDER.

Кілька родичів, кілька офшорів, і мільярд  у кишені

Як повідомив заступник голови АМПУ з морської та внутрішньої безпеки Сергій Гронський, обшуки в одеській філії АМПУ були проведені на підставі ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду в рамках кримінального провадження за фактом привласнення у 2015 році грошових коштів посадовими особами ТОВ „Техморгідрострой“ за попередньою змовою з посадовими особами АМПУ.

Йдеться про роботи з днопоглиблення в Бердянському і Маріупольському портах у 2015-2016 роках. Тендери на виконання робіт виграла “Техморгідрострой”. При цьому спочатку вартість робіт була визначена в 290 млн, а потім з ініціативи тодішнього керівника АМПУ Амеліна був оголошений ще один конкурс, бо “виявилось”, що гавані поглибили недостатньо.

Вартість другого тендера склала 712,18 млн грн.

Договорами між АМПУ і “Техморгідростроєм” правоохоронці зацікавились ще у квітні 2016. Тоді справу порушила СБУ, а згодом матеріали передали до НАБУ. У грудні НАБУ провело обшуки у “Техморгідрострой Миколаїв”.

І судячи з усього, винесло звідти багато цікавого.

У листопаді 2017 Антимонопольний комітет на запит НАБУ підтвердив наявність змови керівництва адміністрації портів та компаній ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв”, ТОВ “Іріда”  та ПП “Інфлот-Данубіус Ейдженсі”.

Дві останні були фіктивними конкурентами одеської компанії ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв”. За версією слідства, за рахунок змови ціни були заавищеними майже у два рази, на понад 120%.

Тоді ж на ТОВ “Іріда” накладено штраф у розмірі 1 млн 466 тис. грн, на ТОВ “Інфлот-Данубіус Ейдженсі” – 3 млн 640 тис. грн, на ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв” – 76 млн 430 тис. грн.

INSIDER знайшов 2 протоколи АМКУ, які описують всю суть фінансової оборудки на рівні компаній.

Під час перевірки було зокрема встановлено, що ТОВ “Іріда” було по суті підставною фірмою, яка діяла на користь і за змовою з ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв”. Класифікаційні свідоцтва на судна вони посвідчували в одного нотаріуса та одного перекладача. Документів на відрядження для участі в тендері у “Іріди” не було. Натомість її договори на оренду суден опинились на вилучених комп’ютерах  ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв”.

Більше того, договори “Іріди” на оренду суден були підписані Олегом Ботоговим, який працював на той момент заступником директора ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв”.

Але це просто квіточки порівняно з тим, як сам ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв” накручував ціну на оренду суден в рамках укладання договорів між посередниками та кіпрськими офшорами.

У заявці компанія анонсувала, що бере в оренду три судна – “SEVERODVINSKIY” , “МILFORD” та “GLANFORD”. Незважаючи на те, що судна ходили під прапорами Танзанії та були оформлені на фірми в офшорах, всі вони стояли в російському порту Усть-Луга Ленінградської області.

А ось власники фірм були пов’язані між собою і жили в Одесі.

В результаті укладання кількох договорів оренди, вартість робіт судна “SEVERODVINSKIY”  завищили на 9 тисяч доларів. А у судна “МILFORD” – на 19,5 тисяч доларів,  з 15,5 до 35 тисяч доларів за добу.

При цьому догори на оренду останнього укладалися з компанією “Krayteks Group Holding Limited”, власником якої є Поляруш Ірина, вона ж дружина Олександра Кучера, кінцевого бенефеціара ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв”.

Третє судно “GLANFORD” було орендоване за подобовою ціною у  25 тисяч доларів США, але на виконання робіт так і не прибуло. Роботи були виконані невчасно, але тільки на цій оборудці компанія заробила понад 35 мільйонів гривень.

Всього, як нарахували в АМКУ, цінова пропозиція конкурсних торгів по першому тендеру була завищена ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв” щонайменше на 123, 4 мільйони гривень.

Аналогічна історія виявилась і з другим тендером, який одеська компанія виграла в січні 2016. Файли з печатками та електронними підписами “Texform Company LLP”, яка начебто надавала кораблі в оренду ПП “Інфлот-Данубіус Ейдженсі”, чомусь знайшлися на комп’ютерах  “Техморгідрострой”. І за висновками АМКУ вони були підготовлені для подання завідомо неконкурентної пропозиції.

При цьому ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв” трьома траншами перерахувало ПП “Інфлот-Данубіус Ейдженсі” поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на 735 тисяч гривень

Оборудка з днопоглиблювальними судами була така ж як і в першому договорів. MILORD взяли в оренду у “Jollanta Group LTD”, працівник якої Михайло Сорочинський одночасно працював заступником директора ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв”. Потім уклали угоди з ще двома посередниками “Gold Argos LP” та “Rossolast Corporation Ltd.”, які є пов’язаними через директорів та засновників росіянина Юрія Мельниченка та Олексія Оксенова – і збільшили щодобову оренду суден на рівному місці на 19,5 тисяч доларів. Брокером в угоді виступає “KRAYTEKS GROUP 12 HOLDING LIMITED”, яка як вде згадувалось, належить дружині власника “Техморгідрострой” Кучера Поляруш.

Власником другого судна “SEVERODVINSKIY є компанія “KLEONA TRADE LLP”. А ось її кінцевим бенефіціаром Андрій Мишко.

Як йдеться в розслідуванні Слідства.Інфо якраз Кучер і Мишко і стоять за всією діяльністю ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв”. До цього обоє були впливовими державними чиновниками. Мишко – екс-заступником начальника Бердянського морського порту, Кучер –  екс-працівником державного підприємства “Усть-Дунай Водшлях”.

НАБУ також зафіксувало переговори обох чоловіків щодо оборудок на тендерах.

Мишко А.М. “Так может завтра с утра Буштрука и Эллу (директор “Іріди” Скородинська – INSIDER) в Одессу гнать, чтобы документы переделать”;

Кучер О.В.: “Да они половин бред пишут, я по ириде вообще еще ничего не видел”;

Мишко А.М. “Так, что делаем? Когда на исправление будем их звать?”;

Кучер О.В.: “Найдем за три часа будут где скажут”;

Кучер О.В.: “А что исправлять, я пока не понимаю”.

Судячи з усього, чоловіки узгоджують дії з чиновниками АМПУ.

І підтвердженням цього може бути другий діалог з вилученого телефона Кучера, тепер уже з Наконечним Юрієм Віталійовичем, першим заступником голови ДП “Адміністрація морських портів України”.

Саме він підписував договір з ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв” по другому тендеру на 712 мільйонів.

Наконечний Ю.В.: “По Данубиусу нужен ответ из банка по гаранти. Можно ускорить?” “Ау???”

Кучер О.В.: “А где запрос?”

Наконечний Ю.В.: “В банке Со вчера”

Кучер О.В.: “Ищут, копию можете скинуть?”

Наконечний Ю.В.: “Спалюсь”

Кучер О.В.: “Ждут оригинал в одесском филиале банка, и сразу ответ будет”

Обитель зла

Адміністрація портів була створена ще за президентства Віктора Януковича, влітку 2013 року. Тоді його старший син Олександр активно намагався встановити контроль над низкою портів.

Після Революції гідності АМПУ як структуру зберегли, і досить тривалий час вона залишалася поза прискіпливою увагою.

Міністр інфораструктури Воодимир Омелян вважає реформу АМПУ одним зі своїх головних завдань на цей рік. Але поки що відомство погано піддається змінам. В основному через кадри та їхніх лобістів.

“Вони крадуть на усьому: днопоглиблення, закупівлі дизелю, мастил, ремонтні роботи, банківське обслуговування, майно. Що і де можуть”, – кажуть співрозмовники в міністерстві.

На початку 2017 Омелян спробував змінити керівника АМПУ Адрія Амеліна і призначити на його місце Райвіса Вецкаганса. Але укерівництво АМПУ оскаржило це в суді пославшись на те, що документи не підписав держсекретар Андрій Глущак. Омелян не здався – поїхав в Одесу з президентом, і за “схемою Гройсмана” представив свого в.о. Цей статус так лишається і донині.

Цікаво, що в липні 2016  СБУ повідомила про підозру керівнику Адміністрації морпортів Амеліну в нанесенні збитків держбюджету в розмірі 3,5 млн гривень.

Правоохоронці встановили, що в лютому-березні 2015 року керівництво держпідприємства закупило у приватної структури паливно-мастильні матеріали за ціною набагато вищою за ринкову. Але суд відпустив чиновника під заставу у 1,4 мільйони.

21 жовтня 2016 АМПУ опинилась в центрі скандалу, про який дізнались якщо не всі, то значна частина facebook-спільноти. Тоді під час години запитань до уряду нардеп Сергій Лещенко поцікавився, яким чином компанія близька до Народного фронту виграла тендер, подавши найвищу ціну.

Прем’єр Володимир Гройсман тендер наступного дня скасував.

Серед іншого Лещенко заявив, що директор українського представництва бельгійської компанії-переможця “Ян де Нул” –Андрій Розов, у минулому скликанні парламенту працював помічником нардепа Сергія Фаєрмарка. Тоді ж Лещенко заявив, що галузь контролює міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, а Омелян – міністр з квоти НФ.

Насправді навіть депутати НФ не знають, як взялась кандидатура Омеляна. І за однією з версій його начебто пропонував Аваков, щоб контролювати Мінфраструктри. Сам міністр в інтерв’ю INSIDER сказав, що його рекомендував попередній міністр Пивоварський.

Однак під час узгодження кандидатури міністра проти Омеляна виступили депутати-бызнесмени Фаєрмарк, Донець і Дзендзерський. Як розповіли співрозмовники INSIDER у міністерстві, конфлікт Омеляна і Фаєрмарка почався ще в часи міністра Пивоварського.

У грудні 2016 Омелян пішов уже на публічний конфлікт з АМПУ, заявивши, що не розуміє, за що вони там отримують оклади по 200 тисяч на місяць ,а порти при тому заростають ряскою.

Коли 25 січня минулого року Омелян “зарубився” з Володимиром Гройсманом за “Укрзалізницю”, “Народний фронт” не поспішав захищати свого міністра. А Арсеній Яценюк навіть не захотів з ним зустрітися. Тоді депутати пояснили це тим, що міністр “став більше працювати” з Ігорем Кононенком, а їхні “вожді” не можуть реалізовувати свої інтереси.

Цікаво, що від початку адміністрацію портів відносили до сфери впливу близького друга Арсенія Яценюка депутата Андрія Іванчука.

Причиною цього стало те, що Амелін,  свого часу  очолював ТОВ “Миколаївський цукровий завод”, чиїм засновником, поміж інших, є киянка Ірина Іванчук – дружина нардепа.

“Так, Амелін був людиною Іванчука, а потім переметнувся до Фаєрмарка. Решта теж його люди”, – запевнили INSIDER у міністерстві.

При цьому міністр Омелян всіляко уникає коментувати тему конфлікту з однопартійцями.

В той же час як Фаєрмарк ніколи не відповідав на звинувачення у контролі над АМПУ і портами. Єдиний раз він прокоментував історію з уже згаданим Ян де нулом, назвав обшуки НАБУ погромом і спробою витіснити міжнародну компанію з ринку.

Втім джерела INSIDER у правоохоронних органах кажуть, що і у вчорашніх затриманнях фігурують люди Фаєрмарка. Але самому депутату підозра не загрожує. Поки що.